Що Таке Лексика?

Що таке лексика, її різновиди і чим займається лексикологія.

Добрий день, шановні читачі. У цій статті не буде відповіді на питання, що вивчає лексика. І все тому, що воно по суті своїй є некоректним.

Розділ мовознавства, який насправді цікавить читача, називається лексикологією. А лексика – це предмет даного відгалуження лінгвістики.

Лексика — це...

Для початку визначимося з тим, що таке лексика. Різні вчені-лінгвісти дають терміну авторські визначення, проте ці трактування не надто різняться між собою. Слідом за великим вченим, доктором філ.наук Д. Н.Шмельовим говоримо, що:

Лексика – це сукупність слів мови.

Це перша і основна дефініція. У другому значенні, виділеному по суміжності, справедливо відобразити і інший сенс слова:

Лексика – це певні пласти словникового складу мови.

Мова йде про такі фрагмени всього словникового запасу, як мова певного письменника або його твори (лексика Т. Г. Шевченко), стилістично нейтральний або пофарбований кластер (загальновживана, розмовна...).

Що вивчає лексика

У зв'язку з популярністю запитів про те, що вивчає в лексика, ще раз акцентуємо увагу читача: це не окрема наука, не розділ лінгвістики.

Якщо задають питання про її предмет, значить перед нами звичайна підміна понять. І запитують про лексикології. У зв'язку з чим актуально дати і таке визначення (знову – по роботі Д. І. Шмельова):

Лексикологія – розділ мовознавства, в якому вивчається словниковий склад мови.

Можна сказати, що це наука, що вивчає лексику (якщо дотримуватися думки про самостійність настільки великих лінгвістичних течій).

Звідки взагалі взялася ця плутанина? На жаль, але з шкільних підручників та посібників. У деяких популярних виданнях переліку розділів мовознавства поряд з фонетикою, морфологією, синтаксисом та іншими категоріями стоїть саме лексика.

Різновиди лексики (словникового складу мови)

Згідно словнику лінгвістичних термінів (під ред. Т. В. Жеребило), з точки зору стилістики, лексика поділяється на:

• книжкову,
• розмовну.

Ні, книжкова лексика – це не тільки лексика книг, розмовна ж не обмежується усним спілкуванням.

Поділ засновано на сфері використання:

Книжкова лексика співвідноситься з художньою літературою, наукою, публіцистикою, діловодством.

В ній виділяють такі розділи (якими вона в той же час не обмежена):

• Термінологія.
• Історизми і екзотизми.
• Архаїзми і поетичні слова.

 

Розмовна лексика властива побутовому спілкуванню. Або – його стилізації.

В рамках цього пласта також відокремлюють три розряди:

• Просторіччя.
• Жаргонні слова та вульгаризми.
• Діалектна лексика.

Існує поділ й на інші пласти – на загальновживану та спеціальну лексику.

Під загальновживаною розуміється та частина словникового складу, яка доступна для розуміння кожному носію мови. Є експертна думка про рівність її літературній мові, але вона не справедлива.

Всередині спеціальної лексики в такому випадку виділяються такі підпласты:

• Професіоналізми.
• Соціолекти (сленгові, жаргонні слова, арго).
• Діалекти.
• Історизми, архаїзми, неологізми...

Список можна продовжувати, включаючи в нього все, що ще не ввійшло/ніколи не увійде до складу загальновживаної лексики або вже вийшло з неї. Але варто пам'ятати, що, на відміну від інших мовних систем (зразок словотвору, морфології, тим більше синтаксису), лексика – дуже рухлива.

Зміни в ній спостерігаються дуже часто: слово, яке вчора було загальновживаним, сьогодні може опинитися за межею розуміння для більшості носіїв. Це працює і у зворотний бік.

Фразеологічний пласт мови

Лексика й фразеологія співвідносяться за принципом родовидовых відносин. Простіше кажучи, фразеологія – це складова частина лексики, її невід'ємний пласт. Унікальні особливості не дозволяють включити його в представлені вище класифікації. Термін має різні значення. Для нас це важливо:

Фразеологія – сукупність фразеологізмів даної мови.

Фразеологізм – семантично невільне поєднання слів, яке не виробляється в мовленні, а відтворюється в ній із закріпленим змістом.

Таким вийшов короткий огляд лексики як мовного явища. Важливо пам'ятати, що її членування часто умовне.

Лексикологія, яка вивчає лексику, один з «гуманітарних», «неточних» розділів лінгвістики. Вона не може бути так об'єктивна, як граматика.

Словниковий склад змінюється, він динамічний. Наше завдання – встигати стежити за цим процесом, щоб точно знати, коли слово ЕОМ з неологізмів перекочувало в історизми.