Виступ психолога на батьківських зборах “Гіперактивна дитина”


Виступ на батьківських зборах практичного психолога

Виступ психолога на батьківських зборахДеякі батьки можуть почути на батьківських зборах, як вчитель у розпачі почне говорити про їх дитину: «Ця дитина – просто, жах. Я не можу спокійно провести жодного уроку. Його батьки зовсім не переймаються вихованням. Він же не всидить спокійно і хвилини, всіх відволікає, без дозволу виходить з класу. Я ж не можу весь час слідкувати, щоб він, щось не накоїв. А він постійно щось таке вчинить, що плакати хочеться.»

Невже, дійсно, охарактеризована так дитина – розбещена і погано вихована. А може ні батьки, ні вчителі, ні сама дитина в такій поведінці не винні?

І все ж таки, у чому причина, що дитина така неуважна, неспокійна, а іноді, навіть, небезпечна для оточуючих?

Ви чули про таке захворювання, як синдром гіперактивності?

Так, цей синдром таке ж саме захворювання, як порок серця або ниркова недостатність. І як ми не будемо сварити дитину за те, що вона страждає на якусь хворобу, так і у випадку з синдромом гіперактивності ми розуміємо, що дитина потребує особливої уваги й допомоги.

Але, як же важко сприймати спокійно і більш того любити дитину, яка через свою надмірну неуважність і рухливість погано вчиться, не спроможна дотримуватись встановлених правил поведінки та зовсім не звертає уваги на ваші зауваження.

Але, тільки любляче виховання батьків і розуміюча підтримка оточуючих може допомогти дитині справитися з її проблемою.

Отже, перед нами не мале чудовисько на яке не знайдеш управи. Ця дитина страждає на синдром гіперактивності.

В чому виявляється це захворювання?

Дитина не просто час від часу відволікається, це можна сказати про всіх дітей. Гіперактивна дитина зовсім не спроможна зосередитись на чомусь одному. Її увага не на чому не затримується. Вона дивиться у книгу, але не розуміє прочитане. Про її думки можна сказати, що вони обганяють одна одну і не одна з них на зупиниться, щоб над нею замислитись.


В такої дитини – непередбачувана поведінка. Вона то на вулицю вискочить, то когось хапає, то лізе на дерево і т. ін. Вона постійно у синцях і порізах. Її дії опереджають думки про наслідки і тому, часто є небезпечними.

Гіперактивна дитина постійно збуджена. Вона просто не в силах сидіти спокійно. Навіть, якщо вона буде дуже старатися, в неї все рівно буде щось рухатися – ноги, ступні, руки або язик і губи.

Яку ж допомогу можуть надати батьки й педагоги такій дитині?

Постарайтеся як можна повніше дізнатися про цю хворобу? Знаючи які особливості поведінки пов’язані саме з синдромом гіперактивності вам легше буде уникати несправедливих обвинувачень. А ще, розуміючи з чим пов’язані проблеми навчання і виховання, ви зможете підбирати ефективні способи їх подолання.

Наприклад, гіперактивна дитина потребує постійно рухатись – дайте їй таке завдання, ну хоча б перемотувати клубочок з різнокольорових ниток, або розв’язувати вузлики на мотузці – це на деякий час заспокоїть її, вона не буде відволікати інших.

Дитині легше буде навчитись контролювати свої вчинки, якщо буде встановлено для них суворий режим з чітким розпорядком дня. І ефективним буде введення сімейних правил,- що дозволено, а що ні.

Також, дуже важливо прийняти дитину об’єктивно, розуміючи її стан, і допомогти її самій змінити уявлення про себе. Знаєте, ці діти, як правило упевнені, що вони «бридкі, дурні й погані». Вони ж багато чого негативного почули на свою адресу від ровесників, вчителів, а деколи й від батьків. А ми розуміємо, що втрата почуття особистої гідності рівносильна самогубству.

Отже, хоча покарання ніхто не відміняє, добре б було знаходити можливість похвалити свою дитину. Адже щоб зробити щось вірно і гарно гіперактивній дитині потрібно набагато більше зусиль ніж іншим дітям.

Знайте, що вади, які пов’язані з синдромом гіперактивності – поправні.


Опубликовал 26 Вересень 2011 в рубрике ШКІЛЬНОМУ ПСИХОЛОГУ.