Природа відхилень поведінки школярів

Природа відхилень поведінки

1. Важковиховуваність підлітків, що супроводжується асоціальними відхиленнями, характеризується тим чи іншим ступенем соціальної дезадаптації, яка виявляє себе не тільки у девіантній поведінці, але й у деформації системи внутрішньої регуляції, у деформації соціальних зв’язків, референтних і ціннісних орієнтацій неповнолітніх.

2. За різних обставин не реалізуються деякі первісні уроджені неусвідомлені нахили, що й викликає до життя агресивну енергію руйнуванню.

Такими неусвідомленими, стримуваними нахилами можуть бути:
– лібідо;
– прагнення влади, самоствердження, зверхності над іншими;
– мазохистські потяги до страждання, смерті;
– прагнення безпеки, гедоністичні потреби комфорту, насолод;
– потреба включення, підтримки і схвалення з боку близькозначущого оточення. [2, с.160].

Особливості особистості з асоціальною поведінкою

1. Особам з девіантною поведінкою властиві:

– неправильно сформовані потреби: матеріальні переважають над моральними; більшість матеріальних потреб мають аморальний характер; для їх задоволення важковиховувані особи використовують засоби, які не завжди відповідають нормам моралі (вживання алкоголю, наркотиків, крадіжки), що призводить до деградації особистості;

– нерозвиненість соціально-політичних потреб;

– прагнення до спілкування з подібними до себе, перебування поза зв’язками з постійними учнівськими колективами;

– нерозвинута потреба пізнання навколишнього світу; незадовільне навчання, ігнорування методів пізнавальної діяльності;

– спотворені естетичні потреби;

– нерозвинута засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова;

– непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях;

– брак уявлень про норми поведінки, обмежене почуття відповідальності за свої вчинки;

– обмежені інтелектуальні інтереси, перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє їх перспективи розвитку, інтелектуального і морального вдосконалення;

– приховування своїх вчинків від батьків, вчителів та однокласників;

– відсутність навичок самоаналізу, самооцінювання;

– нервово-психічні відхилення.

2. Маючи хронічну неуспішність з шкільних предметів, вони часто зневірюються у своїх силах, не бачать свого майбутнього, живуть одним днем, миттєвими розвагами й втіхами, що утворює досить серйозні передумови щодо криміналізації і десоціалізації особистості неповнолітнього.


Опубликовал 27 Березень 2011 в рубрике ШКІЛЬНОМУ ПСИХОЛОГУ.