Поради організаторам шкільного самоврядування

Основні зусилля педагогів при організації шкільного самоврядування спрямовані на :

-        ознайомлення вихованців з ідеями педагогіки життєтворчості; залучення до співробітництва, співтворчості у розв’язанні загальношкільних та індивідуальних учнівських проблем;

-        організацію процесу конструктивного спілкування дітей з метою розвитку їх лідерських здібностей і вміння позитивно впливати один на одного, переконувати і заражати корисною справою, набуття ними досвіду безконфліктних ділових стосунків;

-        формування відповідального ставлення вихованців до своїх дій та вчинків, власної долі в цілому;

-        створення умов для набуття досвіду самоорганізації особистості;

-        розвиток життєвої компетентності вихованців за сферами самовизначення “Я – людина”, “Я і суспільство”, “Моя життєва програма”, “Мій рідний край та діалог культур”.

Ефективність системи шкільного самоврядування у першу чергу залежить від обраної навчальним закладом педагогічної методології. При розбудові шкільного самоврядування в умовах інноваційної освітньо-реабілітаційної системи Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру найбільш життєздатною виявилася методологія педагогіки життєтворчості особистості, яка зорієнтовує усі системоутворювальні та процесуально-функціональні компоненти педагогічного процесу на формування людини-творця, суб’єкта власного життя і соціальної творчості.

Проектуючи своє життя, розробляючи і здійснюючи індивідуальний життєвий сценарій, особистість опановує не лише необхідні знання, але й компетентність, зрештою, найвище мистецтво – мистецтво жити.

Ось чому місія нових освітніх систем школи полягає в тому, щоб допомогти кожній дитині усвідомити смисл свого життя, визначити свій “образ буття”, “зустрітися зі своєю сутністю” (М.Хайдеггер), оволодіти універсальними константами життєвого світу, шукаючи відповіді на питання буття, що визначають орієнтири в її розвитку, систему смисложиттєвих координат.

Життєтворчість – особлива, вища форма виявлення творчої природи людини. Вона сприяє самостійному вибору особистістю стратегії життя, розробці життєвих планів та програм, вибору та використанню засобів, необхідних для реалізації індивідуального життєвого проекту.

Найціннішім надбанням педагогіки життєтворчості є те, що її цілі, зміст близькі не лише педагогам-реформаторам, а й дітям, які стають співтворцями нових моделей школи ХХІ століття, глибше осмислюють своє життя, навчаються оволодівати мистецтвом життєтворчості, мистецтвом бути. Учитися бути” означає пізнати самих себе, усвідомити свої сили й можливості, покінчити з фаталізмом і покірністю, означає вчитися жити, пізнавати, мислити вільно й критично, учитися любити світ і робити його гуманнішим, учитися творчості.

Організація шкільного самоврядування // Соціальний педагог – 2009г. № 9

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.