Інноваційні методи навчання на прикладі уроку з фізики

С.Г.Сєргєів, викладач фізики, канд. фіз-мат. наук

КРОКИ ДО УСПІХУ

Ми всі (на щастя чи на жаль) знайомі з класичною системою шкільної освіти. Як альтернатива зараз з’явилося багато навчальних закладів нового типу. Їхні педколективи прагнуть відійти від традиційних форм і методів навчання, перейти від педагогіки предметів до педагогіки взаємин.

Одна з причин, які заважають дитині реалізувати себе у певній предметній галузі, — страх. Страх перед складним матеріалом, страх опинитися в ситуації невдачі. Він сковує мислення дитини, невпізнавано змінює її. Інша причина, характерна для встигаючих учнів, — відсутність інтересу. Там, де викладач орієнтується на так званого «середнячка», учні, рівень яких вищий за середній, звичайно нудьгують. Вони змушені займатись на уроці справою, яка їм зовсім не цікава.

Зрозуміло, що учень для успішної самореалізації повинен отримувати завдання, що відповідали б рівню його розвитку. Йдеться про завдання з «зони найближчого розвитку». А це можна здійснити тільки за відсутності жорсткого директивного управління, яке так полюбляють вчителі масової школи.

От у нашому центрі і почався експеримент з викладання кількох предметів, зокрема фізики, в окремих класах за новою методикою. І хоча він продовжується недовго, вже можна побачити деякі його результати.

Фізика як навчальний предмет має створювати в уяві учнів цілісну фізичну картину світу. Для цього слід вивчати матеріал не окремими, мало пов’язаними між собою частинами, а укрупненими блоками. Останні повинні відповідати традиційній структурі фізичних знань. Формування таких блоків і є першим кроком методики. Потім починається робота над кожною темою. Вона містить чотири етапи.

I. Розробка навчального завдання. Обговорення засобів і форм роботи.

Підсумок: спільний план та індивідуальні плани учнів.

II. Робочі уроки.

Індивідуальні заняття, консультації. Самостійна робота.

III. Учнівський самоконтроль та контроль з боку вчителя

IV. Аналіз результатів пізнавальної діяльності

Які ж перші враження в учнів 11 класу після початку експерименту? Ми провели анкетування, де пропонувалося висловити своє ставлення до змін у навчанні.

Більшість вихованців відповіли, що тепер вони йдуть на урок без страху, краще опановують матеріал. Лише один учень зазначив, що віддає перевагу старій системі.

Розкрились пізнавальні здібності дітей. Кількість їхніх запитань при вивченні двох тем за новою методикою перевищила їхню кількість при вивченні п’яти тем за старою. Ті, хто більше полюбляє практику, проводили фізичні досліди, «теоретики» готували доповіді й реферати, знайшлися добровольці демонструвати фільми. Виявилися навіть письменники — популяризатори складних фізичних понять.

Нудна тема «Фотон»? То її можна подати як казку:

«У королівстві «Квантова фізика» жила собі була маленька світлова частка, у метриці якої значилося ім’я — Квант електромагнітного випромінювання. Домашні і друзі називали її Фотон, і це ім’я їй звичайно подобалося набагато більше. Ім’я було чоловіче, але свою жіночу сутність Фотон безустану намагалась доводити усім оточуючим: вона ані жодної миті не знаходилась у спокої, рухаючись із швидкістю (с). Але мало хто з мешканців королівства знав, що була ще одна причина невтомності Фотона. Якби вона зупинилась, втратила б свою масу:

Все не так, як в людей. А внаслідок того, що вона і без того занадто струнка, в цьому разі просто перестала б існувати.

Але не турбуйтеся, цього не станеться, бо Фотон, як всі елементарні частки, має певну порцію енергії:

Фотон була занадто великою вередухою. їй не подобалась буква V, якою позначають звичайну частоту, вона надавала перевагу більш вітієватим буквам та пишномовним назвам, як, наприклад, «циклічна частота». Для неї ця формула набула вигляду

Сталу Планка Фотон трошки прикрасила, тож знайомтеся:

Тепер наша вередниця вже не належала до звичайного потоку часток, і її енергія визначається за формулою Е = hw, а імпульс дорівнює не звичайному mс, а іще й

Але, мабуть, і цього вистачить. Ну чим тепер не королівська особа?

Єдине, що її непокоїло, так це така сама, як в інших часток, проява корпускулярних властивостей, електромагнітного поля, тобто властивостей світла, що виявляються при випромінюванні та поглинанні.

Але в цілому намагання Фотону вибитись у вищий світ не минули марно. Нею зацікавилися вчені і навіть відвели їй роль в теорії, що з’єднує в одне ціле всі сили природи?»

Пізніше учениця — автор казки поділилася: «Я це зробила, бо мені було шкода Вас, Сергію Геннадійовичу, у Вас був такий сумний вигляд, коли Ви слухали наші одноманітні доповіді та реферати».

То ж задоволення від роботи з’явилось не тільки в школярів, а й в учителя, що траплялось дуже рідко за класичною системою.

Поки здійснюються перші кроки у цьому напрямі, однак вони вже засвідчують його перспективність. Дитина перестає усвідомлювати себе рядовим «гвинтиком» шкільної системи, вона свідомо йде шляхом пізнання.


Опубликовал 16 Квітень 2011 в рубрике ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ.