План роботи вчителя з обдарованими учнями та учнями, що потребують індивідуальної роботи з ними


Л.І. Зініна вчитель-методист

Індивідуальна робота з учнями на прикладі уроку російської мови

план індивідуальної роботи з учнями Експеримент із запровадження інноваційного способу навчання російській мові у 8 класах виник не на пустому місці.

У 8-Б вже на початку навчального року було ясно, що більшість учнів мають хорошу підготовку, інтерес до предмета і до навчання взагалі. Восьмикласники з ентузіазмом приймали пропозиції вчителя виконати індивідуальні завдання. Це були випереджувальні завдання (підготувати лінгвістичне повідомлення до наступної теми), творчі роботи (твори-описи, розмірковування, мініатюри), робота із словниками (фразеологічними, етимологічними, тлумачними, іншомовних слів), суто мовні (синтаксичний, лексичний аналіз тексту). Традиційні методи навчання: пояснення вчителя, тренувальні вправи (однакові для всіх), розбір речень біля дошки (один працює, всі слухають) — обтяжували учнів.

Перехід до індивідуалізованого способу навчання став природним і закономірним. Деякі труднощі виникли лише на першому етапі індивідуальної роботи: як скласти індивідуальний план? які обрати вправи? як написати самоаналіз? чи є обов’язковими творчі підсумкові роботи? у якій формі краще проводити залік?

Та суть нового плану роботи учні зрозуміли дуже швидко. Сьогодні на уроках у 8-Б учні працюють самостійно, більшість індивідуально або удвох із сусідом по парті, об’єднуватись у групи по 3 – 5 чоловік не схотіли.

Спочатку було дивно, що запитань з навчального матеріалу на уроках учні майже не ставили. Проаналізувавши ситуацію, прийшла до висновку, що рівень розумового розвитку, володіння загальнонавчальними вміннями та навичками, бажання пізнавати і наявність можливості продемонструвати свої знання (і прагнення такої демонстрації!) на заліку сприяють активному самостійному навчанню. Все незрозуміле, всі сумніви діти винесли на індивідуальні консультації. Межі уроку розширились — необмежно у часі, просторі. Вправи, творчі роботи відпрацьовуються не тільки на уроках, але і в позаурочний час, вдома. Учні не отримують конкретних завдань: до такого-то терміну виконати такі-то вправи. Адже ж виконують! Самі! Аня, яка через хворобу пропустила багато занять, з гордістю розповідає, як довго не могла розібратися в одній вправі, чотири рази розбирала параграф, дійшла до його суті, тренувалась за таблицею — і зрозуміла!

Виконані вправи аналізуємо з кожним учнем окремо. Буває, що навчальна тема засвоєна чудово, але допущені помилки за 5—7 клас. Помилки в кожного індивідуальні — у такому випадку відпрацьовуємо важку орфограму або пунктограму за індивідуальною програмою. Помилки схожі — повертаємося до раніше вивченого матеріалу всі разом.

Значною подією для всіх є залік з теми. До заліку діти готуються ґрунтовно. Це не тільки звіт про свою роботу, про виконання плану індивідуальної роботи. Особливою повагою користується вміння задати «розумне питання» з теми, запропонувати оригінальне завдання товаришу.

Кожен учень сам обирає форму заліку: це може бути усне повідомлення з використанням таблиць, аналізом прикладів; деякі воліють, щоб їм задавали питання; інших більше влаштовує письмова форма заліку, тобто виконання практичного завдання. Безпосередньо на заліку зачитуються творчі роботи, аналізуються колективно і колективно оцінюються знання учня.

…Іде залік з теми «Однорідні члени речення». Завчасно домовились, що запишемо його на відеоплівку. Спочатку, як завжди — невелика заминка, сковує відеокамера. Як не дивно, першою висловлює бажання відповідати Наталя, найбільш скромна і сором’язлива у класі, нею керує почуття відповідальності. Тему засвоїла, але відповідає скуто, розгублюється, не може знайти потрібних зв’язок між частинами відповіді. Підбадьорюю дівчину, непомітно «підставляю плече» — таблицю. Все добре. Однокласники високо оцінюють роботу Наталки.


Артем майже усю чверть хворів, але велика жадоба знань надала йому енергії. Він теж хвилюється, але впевнено виходить до першого столу і видихує: «Задавайте питання!» Питання задають складні, без ніяких знижок. Артем відповідає впевнено, наводить свої приклади, аналізує їх. Захоплені діти аплодують мужньому учневі.

На зміну Артему виходить Таня: розумниця, «наша письменниця». Впевнено, красиво розповідає все про однорідні члени речення. Але всі з нетерпінням чекають головного: Таня буде читати свій твір. Того разу була казка про пригоди у королівстві Односкладних речень. Сьогодні — роздуми про долю Снігуроньки, про велику і всепереможну силу кохання. Чи не рано — 8 клас?! Ні, не рано, природно і захоплююче.

індивідуальна робота з учнямиВідповідає Люба. Маючи добрі здібності, вона ще недавно вчилася абияк. Нова форма навчання припала до душі, учениця узялася за справу. І ось залік. Люба звично підсміюється над собою, пророкує собі невдачу, ніяковіє перед відеокамерою, дуже занепокоєна своєю нефотогенічністю (як вона вважає) — комплексує. Але вимогливе і добро зичливе ставлення однокласників, учителя допомагає і їй щасливо дібратися до кінця. Щоправда, оцінюючи відповідь Люби, однолітки посперечалися, але це теж порадувало. По-перше, небайдужість дітей, по-друге — прагнення їх до справжньої, справедливої оцінки знань, по-третє, відстоюючи свою думку, школярі вчаться аналізувати відповідь, аргументувати висновки.

Залік всі здають успішно. Дивлюся на своїх учнів. Вони не занудьгували, не дивляться відсутнім поглядом у вікно. Уважно прислухаються до відповідей однокласників, аналізують почуте» задають питання, оцінюють, сперечаються.

А потім всі разом дивимося відеозапис заліку. Спочатку учні реагують по-дитячому: радіють, сміються, побачивши свої обличчя на екрані. Але швидко приходить вдумливе осмислення, аналіз, висновки. Наталя збентежена: «Не думала, що маю такий вигляд… І слова розтягую… І паузи роблю довгі…» Але висновок робить правильний: «Буду працювати над собою, над своїм мовленням. Запишу на магнітофон свій наступний виступ і буду тренуватися». На екрані Люба. Змовницьки переглядаємося з дівчатками і немов би мимохідь зауважуємо: «Оце так! Наша Люба як артистка!» Люба у захваті з пісенькою біжить до класу і голосно заявляє, що наступну тему вона вивчить не гірш, ніж Таня. Діти критично обговорюють свої недоліки, заглядають в майбутнє. їм подобається вчитися.

Важко, але цікаво іде експеримент у 8-А класі, класі корекції. Всі учні виявили велике бажання вчитися по-новому, хоч їм це «нове» довелося роз’яснювати дуже довго. І, незважаючи на це, всім захотілося перевірити себе, реально оцінити свої знання та можливості. На початку вивчення нової теми всі склали індивідуальні плани роботи за максимумом. Тут були і десятки вправ, і робота за картками, і творчі роботи. Я не стримувала учнів. Самостійно вивчаючи програмний матеріал, учні зіткнулися з великими труднощами: вони не могли самі розібратися в правилах, навести свої приклади, не могли використати правила при виконанні вправ, а до твору як вершини роботи дісталися лише чотири учні (звичайно, з допомогою учителя). На уроках російської мови всі учні 8-А класу часто звертаються за допомогою до вчителя. Вони з більшою охотою об’єднуються в групи при виконанні вправ, консультуються один в одного. Впевнилися, що головне — не кількість виконаних вправ, а вміння розібратися у вивчених правилах і використати знання на практиці. Чесно, критично проаналізувавши свою діяльність, дійшли висновку, що треба реально оцінювати свої можливості, і плануючи роботи з наступної теми, серйозніше враховувати можливі проблеми.

В учнів корекційного 8-А класу слабка мотивація до навчання, дуже малий обсяг знань, практично відсутні загальнонавчальні уміння та навички. На перше місце у них виходить суто психологічна проблема: вони з задоволенням реалізують можливість довести собі і всім, що і вони можуть вчитися, що і вони дещо значать. На заліки приходять, як на свято, схвильовані і урочисті. Вони вимогливі, але в більшості і доброзичливі до однокласників. Задають питання за темою, вимагають навести приклади «не з підручника». Усна форма заліку сприяє розвитку мовлення учнів, розвиває їхнє логічне мислення, вміння аналізувати навчальний матеріал, виділяти головне, робити висновки. Відчувається, як підтятися, виросли у власних очах багато учнів. Самостійна робота і ґрунтовна підготовка до заліку допомогла сором’язливому і скромному Ромі. І навпаки, самовпевнений, зневажливий до інших Сергій на заліку був не на висоті, він зрозумів, що однієї самовпевненості для успіху замало, побачив, як багато довелося працювати дітям, щоб засвоїти тему. Учням 8-А класу важко навчатись за новою системою. Але на запитання анкети «Якій формі навчання ти надаєш перевагу: традиційній чи інноваційній» майже всі відповіли: «Звичайно, інноваційній». Прихильно прийняли нову форму навчання і сильні учні. Діти творчі, з високим інтелектом бачать цю форму природною і цікавою. Учням ретельним самостійні форми навчання дозволяють проявити власні резерви. Деякі діти відчувають невпевненість у своїх силах і самостійне оволодіння програмним матеріалом, успішний залік — для них ще й можливість повірити в себе.

І все-таки є невелика група учнів, які надають перевагу традиційним формам роботи: пояснення учителя, тренувальні вправи під керівництвом учителя, перевірка, домашні завдання до наступного уроку. Причини різні: внутрішня неорганізованість та відсутність самодисципліни. Невпевненість у своїх можливостях. Відсутність інтересу до предмета. Відсутність мотивації навчання. Звичка (потрібен «штовхач»). Проте і у цих учнів з’являється бажання йти в ногу зі всіма, не виглядати «білими воронами» на фоні всього класу. Впевнена: пройде небагато часу, і вони так само захоплено і радісно здобуватимуть знання, як і їхні товариші.


Опубликовал 15 Квітень 2011 в рубрике ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ.