Економічне виховання та навчання школярів

І.І.Носенко

ДЕ ЛЕЖАТЬ ГРОШІ?

Тільки не на дорозі, скажете ви. І не помилитеся. Гроші треба вміти заробляти. А цьому слугує вивчення такої «невідомої» досі науки, як економіка. «А як же “Капітал” Маркса?!» — вигукнете ви. Це те, та не зовсім. У цьому ми пересвідчились, проводячи з вихованцями центру ділову гру.

Вона може замінити десяток втомлюючих лекцій, та ще й допоможе розібратися у навколишньому житті. Адже зараз навіть малюків більше цікавлять бізнесмени, ніж герої улюблених казок.

І тому ми вирішили організувати постійно діючу економічну гру «Бізнес-марафон» і при цьому створити свій клуб Юних бізнесменів (далі КЮБ). Це гра не є чимось обов’язковим для всіх, вона поєднує лише зацікавлених, правила гри змінюються, точніше, трансформуються за бажанням учасників і під впливом тих змін, які відбуваються в нашому законодавстві.

Отже, уявіть собі, ви закінчуєте школу, стоїте на порозі життя: як зробити так, щоб і робота була цікава і їсти було за що? Отак міркуючи, ми і запропонували дітям щось на зразок профорієнтації у рамках гри, яка б дала можливість зорієнтуватись у сьогоденні.

На першому етапі було створено групи за інтересами (спочатку п’ять груп). За місяць ми ознайомились з багатьма видами діяльності у сфері бізнесу. Це і промислові підприємства, і дрібно-виробничі фірми, і рекламні агентства, і посередницькі організації, фінансово-банківський бізнес. Зауважу, що на цьому етапі знайомство було теоретичним і базою для нього стали програмні уроки з маркетингу, економіки, екології тощо.

Після широкого теоретичного знайомства кожна група вже могла виявити сферу своїх інтересів. «Ми будемо займатись серйозною справою: добуванням нафти, переробкою і продажем нафтопродуктів», «А ми хочемо зайнятись переробкою деревини», «А в нас буде банк», «А в нас ігротека… дискотека…». Можна? Чи ні? Авжеж! Все можна.

І почалась нова, дуже серйозна робота по відкриттю підприємства. Усі разом ми познайомилися з такими серйозними речами, як статут, договір, розрахунковий рахунок у банку. Але це знайомство вже не було теоретичним. Кожна з п’яти груп, а тепер вони вже перетворилися на фірми, підготувала новий пакет документів для відкриття своїх фірм. При цьому документи повністю відповідали тим, що подаються на реєстрацію до районних рад. Але тут виникла перша і дуже серйозна проблема: документи є, фірми є, а діяльності немає. Ну уявіть собі — фірма по видобуванню нафти і її переробці. Так, один день ми присвятили її діяльності, навіть пограли у директорів нафтопереробного заводу, але от у чому проблема: ми пограли, а це не дуже цікаво, бо зовсім поруч існувала така фірма, як «Дискотека», «Кристал», яка справді мала свою справу і навіть могла заробляти реальні гроші. А тут ще з’явилась ідея створити кафе при дискотеці… Отож наші нафтопереробники засумували. І ось знов все спочатку, знов знайомство з видами діяльності, як у реальному житті, щоб і прибуток, і душа щоб раділа. І знайшли! Після довгих роздумів оформились все ті ж п’ять фірм: «Банк — Статус-КВО», рекламне агентство «Лідер», дискотека, ігротека і фірма «Рімус», яка надавала послуги щодо підготовки домашніх завдань і перекладу на іноземні мови і з іноземних мов. Знов були підготовлені документи, тепер не соромно було і заявити про себе вголос, то ж народились і заявили. На презентацію запросили усіх бажаючих. Ними виявились всі учні центру від маленьких до дорослих, та і викладачам було цікаво, що то за новоявлені комерсанти з’явилися. Запросили телебачення, щоб і пам’ять, і одразу ж документ про реєстрацію.

А на самій презентації виявилось, що не тільки «фірмачі» мають поняття про бізнес і бажають у ньому розумітись. «Аукціон знань», який проводився з «вільною публікою», виявив, що майже всі знають, що таке банк — місце, де лежать гроші; гроші — те, що лежить у кишенях і чим можна платити за все…, а деякі навіть давали доповнення у тлумачний словник: «Валюта» — «це дуже великі гроші…». То ж презентація вбила двох зайців: проголосила про створення фірми і виявила потенційних бізнесменів, які теж готові до діяльності.

Здавалось, все, презентувались, тепер почнемо діяти, і тільки встигатимемо гроші до кишені складати. Але насправді все склалося інакше…

Настав час трохи детальніше розглянути, що ж являє собою сама діяльність. Кілька слів про кожну фірму.

Рекламне агентство. Згідно з Статутом — надання послуг з реклами усім бажаючим, ці послуги платні. Що ж відбувалось насправді? Так, фірма займалась рекламою. Розробила і підготувала рекламні плакати для презентації, була головним оформлювачем цієї події і деяких інших свят у центрі. Зробити замовлення міг будь-хто…

Фірма «Ігротека». Ну, це дуже просто. Вони орендували комп’ютерний зал центру. Відповідно до умов оренди, використовували приміщення із обладнанням, допомагали усім бажаючим працювати із комп’ютерами, пропонували деякі ігри.

Фірма «Рімус» допомагала у підготовці домашніх завдань, особливу допомогу надавала з такого предмета, як іноземна мова.

Фірма «Статус-КВО» — банк. Гадали, що це буде місце, де складатимуться зароблені гроші. Що за допомогою спонсора буде можливість позичати там гроші (чи брати у кредит). Крім того, банк брав на себе обов’язки страхової компанії, яка страхувала усіх від поганих оцінок, недоброзичливого ставлення вчителів, поганої поведінки тощо.

Ну, і дискотека. її діяльність ні у кого не викликає запитань. Єдине, що було доповнено, це кафе, яке створювалось при дискотеці.

То ж робота почалась, і на перший погляд усе було начебто чудово. Але це на перший погляд.

Усі дитячі фірми бажали працювати незалежно, тобто самостійно і згідно з своїм статутом. Але давайте порівняємо рекламний плакат, який зробили Танечка з Валечкою із фірми «Лідер», із тим, що робить високопрофесійний вчитель Тамара Олександрівна, або художник-оформлювач, теж дуже компетентний у цих питаннях. Може за рекламою простіше звернутися до них?..

А домашні завдання? Може, краще списати у сусіда або прийти на консультацію до викладача?

І може, у комп’ютерному класі краще підійти до вчителя, який відповідає за цей кабінет.

А гроші краще без процентів позичити у батьків?

Ви подумаєте, що гра тільки почалась і одразу ж закінчилась. Це не так. Бо, може, найголовнішим у цій грі і є проблеми, різні «але», непередбачені ситуації. І краще, коли вони виникають у такій ігровій ситуації, ніж у реальному житті, коли вже позичені гроші на виготовлення виробів, а замовлень немає, проценти кредитні ростуть.

Що ж робити далі? Чи, може, поставити крапку?

Ні, спочатку ми все дуже серйозно проаналізували. Виявили позитивне і негативне. І ось висновок:

Можна вважати, що перший етап гри закінчено, починається другий, серйозніший. Але до цього етапу ми підходимо ще скрупульозніше. Головне те, що ми не збираємося тепер діяти окремо від викладачів, які є професіоналами своєї справи. Крім того, ми прагнемо використати усі технічні, економічні і географічні можливості нашого центру. Тобто ту базу, яка вже створена. А щоб це не було схоже на якусь нереальну мрію, змалюємо, як виглядатиме наступний етап економічної ділової гри. Та спочатку т.уважу, що найбільш життєздатною виявилася дискотека.

То ж шо таке другий етап?

Це єдина багатопрофільна фірма, яка до свого статуту включає велику кількість видів діяльності для того, щоб нові думки могли реалізовуватись без документальних затримок. Основні види діяльності фірми: дискотека разом із кафетерієм, рекламне агентство, але при цьому ми пам’ятаємо і про діючу у центрі художню майстерню і про телевізійний центр (або телестудію). Крім того, фірма вважає сферою своїх інтересів шоу-бізнес, цікаві програми, круглі столи; при цьому пам’ятає, що у центрі дуже добре розвинута клубна діяльність. І ще один напрямок — це міжнародні зв’язки, налагодження різних контактів. Наші «англійці» взяли на себе цей обов’язок. До речі, цей напрямок трохи схожий на КІД у минулому — клуб інтернаціональної дружби. Та ми вважаємо, що він дуже важливий, бо завдяки йому ми зможемо розповісти про себе.

Ще зауважу, що не можна повністю відмовлятись і від теорії ділової гри. Бо хто знає, може, сьогодні з нами грають просто учні, а завтра то будуть директори заводів з переробки саме тієї нафти, яку ми не змогли видобути у себе в центрі. Тобто теорія і практика у такій грі — два невід’ємні компоненти.

Сьогодні ми не знаємо,чи буде другий етап останнім, чи буде третій, четвертий. Єдине, що відомо точно, що гра є, вона потрібна, вона не зупиняється і буде розвиватись.

Особливу увагу хотілося б звернути на той факт, що нам доводиться у своєму центрі працювати і з дітьми, у яких нема батьків, хворими на серцево-судинні захворювання. Для них ця гра має велике значення. Бо щодо перших, то дитина, яка виховується у сім’ї, на прикладі батьків може моделювати своє майбутнє, а деякі мають змогу і на практиці себе перевірити у батьківських підприємствах. Цієї змоги не має дитина-сирота. А до хворих дітей зовсім складне ставлення. Начебто від хворої дитини нема чого чекати, але ми чекаємо і сподіваємося, що наші діти, завдяки нашій системі роботи з ними, досягнуть великих успіхів. І завтра поверну і ься у наш центр уже як спонсори. Бо це ж він допоміг хоча б трохи розібратись у навколишньому житті, відчути себе соціально адаптованою людиною.

Перспективний план

Вересень. Теорія. Знайомство з законами про підприємство, про комерційну діяльність (як світовими, так і з українськими). Знайомство з податковою системою.

Жовтень. Теорія. Розгляд можливих видів діяльності у широкому спектрі. Приклади існування підприємств гігантів і дрібних, у нас і за кордоном.

Листопад. Початок ділової гри. Вибір бажаною виду діяльності, детальне знайомство з ним (з кожним).

Грудень. Початок діяльності, створення нових, реальних підприємств, які можуть існувати у даному навчальному закладі.

Січень. Діяльність — підготовка пакета документів.

Лютий. Діяльність — затвердження документів адміністрацією. Підписання умов оренди тощо.

Березень. Діяльність — підготовка презентації.

Квітень. Презентація — шоу-програма.

Травень. Фірма працює.

Протягом всього року постійні пошуки, брейн-ринг.


Опубликовал 8 Квітень 2011 в рубрике ІНТЕРАКТИВНІ ІГРИ, ТРЕНІНГИ.