Депресивний стан молоді

Депресивний стан молоді

ПРОГРАМА ПСИХОПРОФІЛАКТИЧНОЇ І ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПІДЛІТКАМ У ДЕПРЕСИВНОМУ СТАНІ

 Теоретичний аналіз проблеми депресії у шкільної молоді

Депресивний стан шкільної молоді викликає занепокоєння з боку батьків і педагогів. Все більше визнається, що це серйозна проблема, яка загрожує здоров’ю підростаючого покоління. Тому багато науковців намагаються сьогодні розкрити причини та виявити ризики щодо депресії і можливі варіанти психокорекції.

Так до аналізу цієї проблеми зверталися, зокрема, В.О. Сухарєв, Є.С. Авербух, П.К. Анохін, Б.Д. Карвасарський, Ю.І. Єлисєєв, В.Н. Синицький, що, однак, не виключає можливості подальшого розглядання цієї актуальної теми.

Актуальність зумовлена недостатньою поінформованістю фахівців, що постійно працюють з дітьми, насамперед вихователів, вчителів, а найчастіше – дефектологів і психологів, щодо проявів, небезпеки, наслідків депресії і можливостей допомоги у критичному стані.

Організація фахової допомоги молоді, що знаходиться у депресивному стані, психолого-педагогічного супроводу в умовах освітнього закладу, передбачає цілеспрямовану, грамотно сплановану роботу з усіма категоріями навчально-виховного процесу – вчителями, учнями, батьками, громадськістю.

Під психолого-педагогічним супроводом розуміється вивчення особистісних психічних факторів, що призводять до депресивного стану, відстеження динаміки проявів депресії з наступним проектуванням та здійсненням корекційно-профілактичного впливу.

На сьогодні основи такого супроводу не є достатньо розробленими, вивченими та узагальненими у вітчизняній психолого-педагогічній науці.

Ця робота є спробою систематизувати досвід дослідження депресивного стану шкільної молоді та розробити програму корекційно-відновлювальних заходів щодо подолання негативних проявів депресії.

Депресивний стан молоді

Визначення і класифікація депресії у дітей та підлітків

Депресія – стан зниженого, пригніченого настрою зі спаданням психічної активності, песимізмом, апатією, своєрідними уявленнями, загальмуванням дій.

Критеріями депресії є: депресивний настрій впродовж тривалого часу; виявлене зниження цікавості чи задоволення до всього; значна втрата ваги, безсоння чи підвищена сонливість, психомоторна ажитація чи уповільнена реакція; відсутність чи зниження енергійності; почуття особистої неповноцінності чи провини; зниження здатності думати і зосереджуватися, нерішучість; періодичні випадкові думки, суїцидні спроби чи план для здійснення суїциду [13].

Зазвичай депресія – це реакція людини на обставини її життя: на втрату, невизнання, невдачі, хвороби. Так депресія у підлітків може бути пов’язана з навчальними і особистими невдачами, а також може бути пов’язаною з переоцінкою цінностей або якоюсь їх зміною. [ 4 ]

Визначають такі типи депресивного стану:

1. Класична депресія – це душевний стан, що виявляється у засмученості, пригніченості, тривозі, втраті здатності отримувати задоволення від звичних справ. До симптомів такої депресії також відносяться зовнішнє безвілля, сповільненість рухів і уповільнення темпу мислення.

2. Невротична депресія – результат тривалої психотравмуючої ситуації. Характерні такі симптоми: утруднення засипання, тривожне пробудження, слабкість, розбитість, головні болі вранці, зниження артеріального тиску.

3.Психогенна депресія розвивається в ситуації втрати життєво важливих для особистості цінностей, втрата або смерть близької людини. Характеризується підвищеною чутливістю і мінливістю настрою. [ 16 ]

П.Б. Ганушкін поділив депресії на 2 групи:

1. Гострі депресивні реакції з надмірною силою афективних проявів у вигляді експлозивних вибухів. Такі стани під час виникнення безпосередньо зв’язані з природою нещастя, короткочасні й опиняються в полі зору психіатрів лише, коли супроводжуються суїцидальними спробами.

2. Затримані депресії повільно розвиваються, тільки через деякий час після психічної травми; їх симптоматика має найтяжчі форми. Цей тип психогенній характерний для більшості, хто знаходиться у депресивному стані [9, 76-94].

Розрізняють три види підліткової депресії:

1) Байдужість і відчуття пустоти; відчуття, що дитинство вже скінчилось, а дорослим підліток себе ще не відчуває. Виникає певний вакуум, який сприймається як сумування за втраченою людиною – частиною самого себе. Цей вид депресії є нетривалим і швидко минає.

2) Результат смуги життєвих невдач та поразок (підліток безрезультатно намагався вирішити чергове завдання, або оточуючі не розуміють його, або ж він відчуває обмеженість своїх потенційних можливостей) на фоні того, що адаптаційні механізми дорослої людини ще відсутні.

3) Викликати депресію в підлітка може і факт народження в сім’ї другої дитини. Цей вид отримав назву «конкурентна депресія», яка виникає внаслідок зміщення уваги та турботи батьків до новонародженого, а підліток у міру своєї егоцентричності неохоче ділиться любов’ю із сиблінгом-конкурентом. [ 12 ]

Депресивний стан молоді

Психологічні особливості підліткового віку і проблема розвитку депресивного стану

Чому підлітковий вік можна визначити, як особливо уразливий депресією? Насамперед, такому станові сприяють фізичні і емоційні зміни у організмі підлітка, що породжує в нього відчуття невпевненості і страху. До того ж у юнацькі роки багато хто хворобливо переживає відсутність визнання з боку ровесників або нерозділену закоханість.

Важливо ще врахувати, що підлітки стикаються з різними колізіями життя уперше, їм ще не достає знань і досвіду. З-за цього багато хто з них «пробираються по життю, як мандрівники по незнаній землі, гублячись від великої кількості нових вражень» [7, 9], але найчастіше при цьому не бажаючи просити про допомогу. Все це може створити сприятливу основу для депресії.

У підлітковому віці також відбувається звільнення від батьківської опіки та встановлення нових відносин з однолітками.

Почуття, що виникають у підлітків унаслідок емоційного розриву з батьками, суперечливі. Підлітки – емоційно ще діти, які знаходяться в перехідному періоді свого розвитку. Їхні потреби, в першу чергу емоційні, такі ж, як у дітей. Підліткам необхідно, щоб їх любили та приймали такими якими вони є, щоб про них турбувалися, були з ними лагідними, але при цьому поважали і сприймали як дорослих. Суб’єктивне відчуття того, що ніхто не турбується про них викликає почуття власної нікчемності й самоприниження.

Самотність на цьому етапі вікового розвитку є складовою частиною підліткової депресії. Однак молоді люди не стануть відкрито висловлювати свої почуття суму, печалі, безнадійності, які характерні для дорослих у депресивному стані. Вони приховують свою депресію виставленими напоказ нудьгуванням, агресивністю, іпохондрією, вередуванням чи асоціальною поведінкою. Намагання приховати депресію є одною з явних відмінностей підлітків від дорослих.

Депресивний стан молоді

Психологічні підходи до вивчення депресивних явищ у підлітків

Виявлення схильності до депресивної поведінки серед шкільної молоді здійснюється через емпіричне дослідження психічних факторів, що призводять до депресивного стану, симптомів та механізмів депресії.

Серед основних психічних факторів визначають наступні: травматичний стрес, душевні реакції на кризову ситуацію, емоційну уразливість, спосіб мислення.

Стрес виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи і призводить до змін у відбуванні психічних процесів, емоційних зрушень, трансформації мотиваційної структури діяльності.

Травматичний стрес може виявитись у погіршенні пам’яті, уваги, зростанні тривожності чи агресивності. [ 10 ]
Душевні реакції на кризову ситуацію – визначаються афектами тривоги і страху. У підлітковому віці тривожні побоювання виникають при акценті на майбутньому: раптом буде війна, загине все живе, не вистачить води, повітря, їжі. Як жити далі, коли помруть батьки? Чи зможе він, коли стане дорослим, стати справжньою людиною, вивчитися, мати спеціальність, родину?

Емоційна уразливість – при провокуванні ззовні відповідна поведінка супроводжується дратівливістю із гнівливістю, злостивістю й агресією. При цьому спалахи люті, активний опір з драчливістю, брутальністю, лайкою чергуються з періодами слізливості і пригніченості. [ 4 ]

Спосіб мислення – базові переконання, які призводять до пригніченого настрою.

Розвитку депресії сприяють такі перекручені зразки мислення:
Все-або-нічого-мислення: речі бачаться тільки у чорних або білих категоріях. Якщо виконана справа не довершена, то це сприймається як повна особиста неспроможність.

Надмірне узагальнення: одна єдина негативна подія розглядається як нескінчений потік невдач.

Позитивне применшується: позитивні результати применшуються, при цьому у думках затримка на негативних деталях.

Довільні висновки: висновки про події, людей робляться без яких-то на те підстав і не робляться ніякі зусилля, щоб все перевірити. Вважається, що все завжди завершується погано.

Перебільшення або применшення: власні помилки або здібності інших завжди перебільшуються. А власні гарні якості або недоліки інших – применшуються. Зі звичайних негативних подій робляться жахливі трагедії.

Уособлення: вважається, що особисто винен у події, до якої зовсім не причетен. [2]

Серед інших факторів, що сприяють розвитку депресій, виділяють дисбаланс між роботою півкуль головного мозку з переважанням активності правої півкулі. Як відомо, ліва півкуля пов’язана з раціонально-логічним мисленням і позитивними емоціями, а права відповідає за образне мислення і негативні емоції.

Крім того, мозок, уражений депресією посилає сигнали, потребуючи більше енергії.

До симптомів підліткової депресії можна віднести:

1) Різкі зміни у настрої і поведінці. Підліток, раніш слухняний, раптово стає непокірним, некерованим.

2) Замкненість. Підлітки починають сторонитись своїх друзів. Іноді і ті самі уникають спілкування з такими підлітками, помітивши негативні зміни у їхньому мисленні і поведінці.

3) Зниження цікавості майже до усіх видів діяльності. Підліток незвично млявий. Те, що ще донедавна його займало, тепер здається йому нудним.

4) Помітні зміни звичок у харчуванні. Депресія нерідко супроводжується такими розладами харчування, як анорексія, булімія або постійне переїдання.

5) Зміни у режимі сну. Підліток може спати або надто мало, або надто багато. У деяких порушується ритм сну і неспання: вони не сплять усю ніч, а днем сплять.

6) Зниження успішності. Підлітку важко знаходити спільну мову з вчителями і ровесниками, у результаті чого він починає гірше навчатися. Як наслідок, в нього зовсім втрачається бажання ходити до школи.

7) Рисковані вчинки або намагання нанести собі тілесні пошкодження. Схильність постійно «гратися з вогнем» іноді говорить про втрату підлітком зацікавленості у житті. З-за цієї ж причини вони іноді наносять собі тілесні пошкодження (наприклад, порізи).

8) Почуття нікчемності або необґрунтоване самоприниження. Підліток стає надмірно самокритичним, відчуває себе неповноцінним, навіть якщо факти говорять про інше.

9) Психосоматичні розлади. Головні болі, шлункові розлади, біль у спині і тому подібні симптоми при відсутності фізичних порушень в організмі можуть бути ознакою депресії.

10) Невідступні думки про смерть або самогубство. У страждаючих депресією нерідко підвищений інтерес до різних жахів, в їхніх словах можуть звучати думки про самогубство.

Депресивний стан молоді

Механізми розвитку депресивного стану

Одним з можливих механізмів депресії є гальмування діяльності однієї з півкуль головного мозку і гіперактивація іншої півкулі, в результаті, порушується баланс між інтелектуальною та емоційною сферами. Коли ж «воля почуттів» переважає над «волею розуму», особистість потрапляє в ситуацію, де господарюють емоції, вона втрачає здатність тверезо і реалістично мислити. Влада негативних емоцій гальмує пошук нового рішення, виходу з кризової ситуації.

Також, депресивний стан породжується недостатністю психічної енергії для забезпечення життєдіяльності організму. Негативний зміст отриманої інформації, негативні почуття, негативні мисленеві установки – все це затримує процес утворення психічної енергії у мозку людини, що у свою чергу, затримує генерацію інших видів енергії (теплової, електромагнітної, хімічної). [ 3 ]

Методи дослідження підліткової депресивності

Однією із проблем сучасної психології є своєчасна діагностика депресивних станів та надання спеціалізованої допомоги. Дослідження ж депресивності утруднюється тим, що окрім звичайної депресії, є так звана прихована (замаскована) депресія. Ознаками цього типу депресії є зарозумілість, придушена злоба, неуважність, звинувачення оточуючих у своїх невдачах, відчуття себе жертвою, упертість, підвищена активність, зниження потреби у сні, іронія, сарказм, безшабашність, розгул.

Бачимо, що описана вище симптоматика наявна в поведінці багатьох сучасних підлітків. Отже, виявлення депресії, як дійсної причини кризового стану підлітка, скерує роботу з надання допомоги у вірному напрямку. Але для цього, у першу чергу, потрібен відповідний інструментарій дослідження психічного здоров’я шкільної молоді.

 Характеристика загальних вимог до системи методів психолого – педагогічного дослідження підліткової депресивності

За оцінками деяких авторитетних джерел, щонайменше 12 % молоді схильні до епізодичних, але достатньо виражених депресивних розладів. За останні 15 років проведені сотні систематичних досліджень, але в своїй більшості вони мають відношення до біологічного субстрату депресії і фармакотерапії депресій. Але, не дивлячись на значні досягнення в області фармакотерапії депресій, цей стан має як і раніше широке розповсюдження.

Тому в останній період у своїх дослідженнях науковці почали приділяти увагу вивченню:
- мотивів, причин і умов, що сприяють виникненню та розвитку депресивних станів;
- можливостей попередження та подолання;
- загальних і індивідуальних особливостей проявів депресивної поведінки;
- особливостей характеру, емоційно-вольової сфери, що призводять до виникнення депресії.

 Психологічні дослідження передумов депресивного стану, психологічних характеристик та особливостей поведінки депресивних підлітків

У цілому, хоча між дорослою і дитячою депресіями є значна подібність, підліткам властиві певні унікальні її характеристики. На жаль, депресія у підлітковому віці часто не розпізнається та не піддається корекції, тому що батьки й учителі, зазвичай, не розуміють, що за негативним настроєм приховуються серйозні психологічні проблеми.

Депресія в підлітків виявляється, як правило, нестандартними характеристиками. До того ж підліток усе ще не здатний достатньою мірою вербалізувати свої переживання.

У дітей молодшого віку діагностичними ознаками, еквівалентними депресивним симптомам, пропонують вважати такі соматичні прояви: головний біль, біль у животі, зниження апетиту, нічний енурез і труднощі у навчанні. У підлітків еквівалентами депресивних ознак найчастіше вважають агресивну, асоціальну поведінку та протестні прояви. [ 12, 3 ]

Психологічні дослідження показують, що перший період депресії в середньому виявляється у 13 років. Частота депресій різко зростає у віці 12-16 років, досягає піку в 14-15 років, а потім поступово знижується. Поведінка депресивного підлітка характеризується грубістю, конфліктністю, сексуальними ексцесами, зниженим, з відтінком дисфорійності, настроєм. Такі особливості психічного стану створюють основу для конфліктів з оточуючими, а загрози покарання породжують страх і тривогу, що збільшує суїцидальну поведінку. Статистика свідчить, що підлітковий суїцид займає третє місце (після травм та невиліковних хвороб) у підлітковій смертності.

До підліткового віку статеві відмінності в депресії незначні, але приблизно з 12 років збільшується їх кількість, а також тяжкість депресій у дівчаток. У 15-річному віці депресію у дівчат діагностують удвічі частіше, ніж у хлопців. [ 16 ]

Дослідження свідчать про те, що наявність дитячої депресії, що констатована була на момент вступу до школи, є передвісником депресивних симптомів, які можуть виявитися через 3 і навіть 7 років потому. [ 18 ]

Депресивні діти описують свої сім’ї як конфліктні, не згуртовані, нездатні в потрібний момент надати підтримку.

Існують дані й про те, що близько в 40% дітей депресивних матерів також діагностується депресія. Материнська депресія більш ніж удвічі підвищує ймовірність цього розладу в дитини протягом життя. Такі діти стають самі депресивними насамперед тому, що спілкування з батьками не дозволяє їм розвивати адекватні стратегії емоційної регуляції. [ 4 ]

Однак батьки є не єдиним джерелом негативної оцінки, яка може приводити до депресії. Однолітки бувають безжалісними у своїх насмішках над підлітком, який «не схожий на інших». Тому не дивує той факт, що відсутність соціальної підтримки з боку однолітків, соціальної компетентності та одинокість є значними передумовами підліткової депресії, особливо серед дівчаток. [ 1 ]

При проведенні емпіричного дослідження психологічних особливостей підлітків, схильних до депресій, виявлено зв'язок між рівнем депресивності, агресивністю і соціальною фрустрацією особистості; опосередковано депресивність пов’язана з високою тривожністю, ригідністю, і частково – з рівнем самооцінки, низькою вмотивованістю індивіда.

Також було визначено залежність проявів депресії від психологічної акцентуації характеру.

У гіпертимного підлітка – схильність до ризику, зневажання небезпеки.
У циклотимного – субдепресія, афекти, відблиск відчаю, неусвідомлене бажання завдати шкоди самому собі.
У емоційно-лабільних підлітків значущі афектні реакції інтрапунітивного типу.
Сенситивні підлітки страждають від відчуття власної неповноцінності – реактивна депресія і визрівання суїцидальних намірів з несподіваною їх реалізацію.
Психастенічні підлітки в стані розладу адаптації характеризуються нерішучістю, відчувають страх відповідальності, страх браку соціального статусу.
Для дітей з шизоїдною акцентуацією характерне вживання допінгів.
Підліток з епілептоїдною акцентуацією на фоні афекту може перейти міру обережності. У стані самотності або в безвихідній ситуації агресія може обернутися на самого себе. Частіше всього наносять порізи, опіки. Сп’яніння нерідко протікають за дисфоричним типом з втратою контролю над собою. Вони є учасниками азартних ігор. Найбільш їх серед наркоманів і токсикоманів.
Істероїдні підлітки схильні до демонстративних суїцидів.
Всі інтереси підлітка з нестійкою акцентуацією спрямовані на отримання задоволень.

Психологічне вивчення емоційної сфери при реактивній депресії у підлітків В.М. Козідубовим (Харківська медична академія післядипломної освіти) дало підставу для виявлення депресивного стану за допомогою методики вибору кольору Люшера.

Тест Люшера дає можливість діагностувати депресію і, крім того, визначати її глибину.
Результати дослідження емоційної сфери у підлітків із реактивною депресією підтвердили ознаки «тривожності» в 76% випадків. У депресивних підлітків відзначено також витіснення одного з основних кольорів на останні позиції. Це за теорією Люшера, свідчить про наявність незадоволених потреб, які викликають той або інший ступінь емоційної напруги. За позицією витіснення основних кольорів, визначається інтенсивність чинників, які «викликають тривогу» - «слабку», «помірну» і «виражену». Ступінь інтенсивності впливу чинника, надалі, визначає виразність емоційних порушень, а психологічна характеристика кольорів дає можливість трактування змісту переживань підлітка і розкриває суть внутрішньо особистісного конфлікту.

Обстеженні підлітки з реактивною депресією найчастіше відхиляли зелений колір, що, на думку Люшера, означає прагнення звільнитися від напруги, спричиненої невизнанням, утрату спроможності до опору і наполегливість, тривогу через можливість утрати своєї репутації і свого положення, зниженням спроможності самоутвердження. Це призводить до тривоги, страху виявитися неспроможним як особистість.

У меншому числі випадків відхилявся синій колір, що свідчить, за твердженням автора методики, про незадоволену потребу в спокої і взаємній довірі. Витиснення жовтого кольору у частини підлітків свідчить про «розчарування в надіях» і «почуття ізольованості від інших»; другою частиною підлітків відхилявся червоний колір – це, на думку Люшера, вказує на прагнення «обмежити себе від того, що може виснажити сили». [ 9 ]

Отже, аналіз теоретичних відомостей щодо депресивності підлітків та отримані результати експериментальних досліджень дають можливість намітити та реалізувати програму корекційно-відновлювальної роботи практичних психологів з підлітками з метою попередження, профілактики та зняття депресивних станів.

Депресивний стан молоді

Корекційно-відновлювальна робота з підлітками щодо попередження, профілактики та зняття депресивних станів

Головним акцентом корекційно-розвивальних методик є зняття депресивного стану через задоволення основних потреб підлітка, а також, через знаходження шляхів вирішення актуальних у підлітковому віці проблем.

Психологічні умови психокорекції депресії підлітковості

Для розробки напрямків психолого-педагогічного супроводу депресивної молоді визнано доцільним розглянути психологічні умови психокорекції депресії підлітковості, що було визначено в програмі психокорекційної роботи методичного об’єднання практичних психологів навчально-виховних закладів м. Ужгород.

1. Членство підлітка в групі.
Оскільки, по-перше, задовольняється одна із потреб підліткового віку – потреба в безпеці, яку підлітки знаходять, будучи частиною групи.

По-друге, досвід, який отримує підліток від спілкування в групі, допомагає у вирішенні різних проблем, підліток позбувається непродуктивного замикання в собі (властивого депресивному переживанню) і не залишається наодинці зі своїми труднощами, бо відчуває, що його проблеми не унікальні, інші також переживають подібне.

По-третє, група відображає суспільство в мініатюрі, робить очевидним такий прихований фактор, як тиск партнерів; у групі моделюється система взаємостосунків і взаємозв’язків, яка є властивою для реального життя, що дає можливість підліткам побачити й проаналізувати в психологічно безпечних умовах психологічні особливості спілкування і поведінки інших, самих себе, що є неочевидним у життєвих ситуаціях.

2. Емоційна підтримка.
Атмосфера взаємної зацікавленості, довіри та психологічного комфорту, які створюються в групі, дають можливість підлітку ідентифікувати себе з іншими, поділяти переживання іншої людини, що забезпечує краще розуміння себе, оволодіння тими новими й ефективними способами поведінки, які застосовуються кимось іншим. Відчуття підтримки знижує опір, надає впевненості в собі та активізує депресивного підлітка. Емоційна підтримка стабілізує самооцінку, підвищує самоповагу, самоприйняття, сприяє позитивній переоцінці ставлення до себе, формує співпереживання, емпатію, які сприяють особистісному зростанню та розвитку самосвідомості підлітків, що переживають депресію.

3. Допомога іншим учасникам групи.
Ця умова сприяє подоланню хворобливої фіксації депресивного підлітка на своїх проблемах, зміцненню почуття впевненості в собі, у своїх можливостях справлятися з власними труднощами. Допомога іншому веде до нових психічних утворень, а саме в цьому і полягає сутність розвитку особистості підлітка, що переживає депресію, оскільки підвищується відчуття власної значимості, необхідності та корисності. В процесі допомоги іншому в депресивного підлітка поступово формуються особистісні характеристики, які утворюють певну психологічну систему. Що має здатність актуалізуватися кожного разу в ситуаціях діяльності та спілкування. Це терпимість, толерантність, рефлективність, споглядальність, креативність та відповідальність.

4. Емоційне реагування.
Можливість вільного вираження емоцій, зокрема печалі, дозволяє зняти емоційну напругу, яка накопичилась унаслідок заперечення або ігнорування істинних почуттів, що в поєднанні з емоційною підтримкою групи сприяє розкриттю особистісних проблем депресивних підлітків, а значить, їх опрацюванню з наступною їх переробкою. [ 18 ]

Депресивний стан молоді

Таким чином, проведене теоретичне дослідження припускає наступні можливості використання одержаних результатів:
- своєчасне проведення експрес-діагностики з метою психопрофілактики в підліткових групах;
- розробка інформаційних і тренінгових профілактичних програм по запобіганню можливої депресивності підлітків;
- можливість надання психотерапевтичної допомоги депресивним підліткам.

Програма психопрофілактичної допомоги підліткам у депресивному стані // Психолог. – 2009. – № 31 – 32.

Напишіть що ви думаєте про статтю:

Депресивний стан молоді

  1. Olga

    Депресивний стан молоді страшна проблема нашого століття. Це проблема на яку не варто закривати очі й думати, що вона обійде ваших дітей.Від неї не застрахован ніхто. Добре, що зараз можна вирішити цю проблему звернувшись до фахівця.

    1. Novatec Post author

      Olga, ми повністтю з вами згідні. Вчасне звертання до фахівця з депресією може нормалізувати, а іноді навіть, врятувати життя.

  2. Ірина

    В моєї старшої доньки була депересія. Дитина завжди була в пригніченому настрої, все в неї викликало песимістичний настрій, апатію, а також состерігалось загальмуванням дій. Допомогло тільке зветання до психолога. Всім батькам раджу звертати увагу на поведінку своїх дітей, більше з ними спілкуватися, щоб вчасно помітити негативні зміни, адже депресивний стан молоді – це не щось абстрактне, а цілком реальна проблема.

    1. Novatec Post author

      Дякуємо за ваш відгук. Ми дуже раді, що з вашою донькою тепер все гаразд. 🙂

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.