Депресивний стан молоді (продовження)

Розділ ІІ. Розбудова програми психолого-педагогічного супроводу учнів у депресивному стані.

депресія молодіВ Україні на сьогодні не існує програм профілактики депресивних станів на рівні навчальних закладів. Тому нагальна необхідність розробки ефективних заходів виявлення депресивного стану і надання фахової допомоги, та їх впровадження в систему освіти, зумовила створення програми психолого-педагогічного супроводу депресивних підлітків.
Психолого – педагогічний супровід шкільної молоді з визначеною депресивною симптоматикою передбачає виконання низки завдань, що можливо лише за умови наявності у фахівця відповідного інструментарію.

2.1. Діагностичний інструментарій дослідження проявів підліткової депресії

Проблема діагностування депресивного стану може бути розв’язана завдяки методикам, що виявляють психічні особливості та психічні фактори, що призводять до підліткової депресивності.
У даній роботі використовувались, як варіант діагностичного комплексу, такі методики: тест «Чи схильні ви до депресії?» (Додаток 1), скринінг-картка «Шкала депресивного стану» (Додаток 2), карта психолого-педагогічного спостереження (Додаток 3), методика «Самооцінка емоційних станів» (за Уесманом-Ріксом), діагностика вад особистісного розвитку (ДВОР), методика виявлення типу акцентуації, дослідження самооцінки (за Т.Дембо, С. Рубінштейном), тест шкільної тривожності (за методикою Філіпса), самооцінка психічних станів (за Г. Айзенком)*, методика Люшера, тест кольорових відношень (ТКВ).

* Чухілевич О. Психологічний супровід навчально-виховного процесу// Психолог, №27-28 – 2008
2.2. Форми подання допомоги підліткам для ефективного подолання депресивного стану.

Винайдено три можливих способи подолання негативних проявів підліткової депресивності.
Одним з таких способів є – попереднє планування своїх дій. План прибирає на себе роль супроводжуючого, вибудовуючи можливості й нагадуючи про нагальні завдання і наступний крок подолання негативного стану.
Перший крок – молодій людині пропонується отримати якнайбільше інформації про депресивний стан. Багато хто з оточуючих вже переживали щось схоже, і можна скористатися з їхнього досвіду. Пораду можна отримати безпосередньо від того, хто особисто побував у депресивному стані, від професіонала чи зі спеціалізованої літератури.
Наступний крок – прохання допомогти. Розуміння підлітком свого стану, і, що «з болота депресії за косичку, як барон Мюнхаузен, сам себе не витягнеш», тобто без підтримки і допомоги оточуючих з депресією не справитись, – мотивує його співпрацювати з тими, хто готовий надати таку допомогу.
Ще один крок до подолання депресивності – прийняття турботи про себе. Молодій людині пропонується створити свою власну «соціальну мережу підтримки». Мережа складається із знайомих людей, з котрими підліток регулярно спілкується. Крім того, до неї залучаються й значущі інші, від яких молода людина територіально віддалена, проте на кого може покластися у разі гострої необхідності.
Далі потрібно визначитися – яка людина яку допомогу спроможна надати: емоційну допомогу, практичну допомогу, товариську підтримку або інформацію та поради.
Другий спосіб – ведення особистого щоденника. Щоденник дозволяє залучати підлітків до більш ефективного виразу своїх почуттів, створює унікальну можливість для інтеграції їх особистості. Крім того, він може бути тим документом, в якому відбиватиметься шлях, пройдений дитиною під час зняття депресивного стану.
Третій спосіб – проведення групових занять. Досить ефективним засобом проведення колективних занять може слугувати така організаційна форма виховного заходу як проблемно-конструктивний тренінг.
Зазвичай форма тренінгу подається як штучне моделювання ситуації. Передбачається, що у такий спосіб можна, так би мовити, натренувати у прийнятті оптимальних рішень на випадок, коли людина стикнеться з подібною ситуацією в реальному житті.
Для вирішення проблеми підліткової депресивності вважається за можливе використовування для проведення тренінгу саме реальне життя, з його нескінченим потоком драматичних подій, які в разі вдалого педагогічного обігравання можуть являти собою проективно-рефлексивний простір для винайдення оптимальних рішень.
Події в цьому випадку розгортатимуться за таким алгоритмом:
– педагог моделює проблемно-креативне поле розв’язання кризових ситуацій, що виникають внаслідок депресивної поведінки, вживаючи засоби психологічного театру або комп’ютерної графіки;
– в ігровій творчій формі проводиться мотивація на пошук конструктивного рішення проблемної ситуації, як такої, що загрожує гармонійному розвитку особистості учнів, подальшому успішному життєздійсненню;
– проблема постає перед молодими людьми як творча задача і вони відчувають у цьому випадку (природно, без тиску ззовні) потребу в допомозі збоку педагога;
– педагог і діти стають співавторами прийнятного для всіх рішення і розробляють творчий проект спільного розв’язання проблеми.

Прийоми корекційної роботи з депресивними підлітками.

1. Прийоми, за допомогою яких формується емоційно – особистісна децентрація
а) Підсилення розуміння, співчуття
– навчання вмінню слухати і чути один одного; вмінню пояснювати, висловлювати свої почуття; вільно виявляти їх у мовленевій та дійовій формах, визнавати почуття іншого;
– навчання способів виявлення емпатії.
б) Вплив на тривожність
– емоційна підтримка, підкреслення сильних сторін з метою підсилення впевненості дитини у своїх можливостях справитись з ситуацією, що призвела до депресивного стану:
– підтримка будь-якого намагання впоратись із страхами, найменших досягнень дитини, підкреслення всіх позитивних моментів.
2. Прийоми, які розширюють сферу усвідомлення підлітком свого депресивного стану.
а) Інтерпретація
Прийом допомоги депресивному підлітку усвідомити як відзначаються у його поведінці прояви депресивного стану.
б) Відображення
Прийом, спрямований на усвідомлення підлітком наслідків проявлення агресивності, як виявлення своєї депресивності. Цей прийом стимулює появу потреби у пошуку нового способу виявлення свого поганого самопочуття.
в) Роз’яснення, переконання
Звертання до групи дітей, прагнучи збудити в них почуття відповідальності один щодо одного, бажання підтримати тих, хто опинився у депресивному стані.
3. Прийоми психологічної підготовки до подолання фрустраційних ситуацій.
Прийоми, що дають можливість вивільнитися від емоційної напруги, пов’язаної з образами, яких зазнали у житті. Для того, щоб вивільнитись від минулого, особистість повинна бути готовою вибачити всіх, і особливо саму себе.
Прийоми надання підліткові можливості зрозуміти, що він не міг вчинити у конкретній ситуації по-іншому.
Прийоми розв’язання проблемної ситуації як творчого завдання: знаходження нових шляхів досягнення значущої мети.
Прийоми виявлення причини, що призвела до фрустрації, розглядання її як результату певних обставин.
4. Прийоми розвитку позитивної життєвої орієнтації.
Прийоми спрямовані на допомогу підліткам у подоланні негативних спогадів, розвиток у них уміння контролювати свої переживання, віднаходити позитивний вихід з критичних ситуацій.
Прийоми позитивної переробки негативного досвіду, сприяння виходу з кола неприємних асоціацій.

Прийоми активізації позитивних почуттів, інтеграції і гармонізації внутрішнього світу дітей і їх стосунків з оточенням.
1. Прийоми профілактики стресових розладів.
Прийоми психом’язової релаксації: аутогенне тренування, раціональна і пояснювальна психотерапія.
Прийоми конструктивної реакції на зовнішні екстремальні впливи.

Розділ ІІІ. Заходи психотерапевтичної і психопрофілактичної допомоги

3.1. Профілактика стресових розладів

Кризове консультування
Педагогам потрібно проінформувати підлітків, що вони знають про те, що з ними скоїлось лихо. Це сприятиме тому, що підліток не буде відчувати себе одиноким. Для дітей є природним виявляти свої почуття, що виникли під впливом важких життєвих подій. З учнями необхідно обговорити те, що трапилося.
У ряді випадків важливо проводити бесіди про трагічну подію з використанням спогадів, фотокарток. Завжди важливо прислуховуватися до самих дітей. У разі необхідності треба організувати умови для інтимної розмови.

Прогресивна м’язова релаксація (метод Джекобсона)
Основою створення методу є відомий факт зв’язку між м’язовим розслабленням та зниженням нервово – м’язового напруження. Помічено, що різним типам емоційного реагування відповідають напруження різних груп м’язів. Так, депресивний стан супроводжується напруженням дихальної мускулатури, страх – спазмом м’язів артикуляції та фонації. Знімаючи засобами довільного самонавіювання напруження певної групи м’язів, можна вибірково впливати на негативні емоції.
Техніка релаксації
– Підліток згинає руки в ліктях і різко напружує м’язи рук, з’являється відчуття м’язового напруження. Потім дитина послаблює руки й вони вільно спадають. Так повторюють кілька разів. При цьому необхідно зафіксувати увагу на відчутті м’язового напруження й розслаблення. Ще одна вправа – скорочення та розслаблення біцепсів. Скорочення та розслаблення м’язів має бути спочатку максимально сильним, а потів дедалі слабшим (і навпаки). У цій вправі необхідно зафіксувати увагу на відчутті найменшого напруження м’язів і повного їх розслаблення. Після цього підліток вправляється в умінні напружувати й розслаблювати м’язи згинання – розгинання тулуба, шиї, плечового поясу, м’язів обличчя, очей, язика, гортані, що беруть участь у міміці та мовленні.

- Диференційована релаксація. Дитина вчиться сидячи напружувати й розслаблювати м’язи, що не беруть участі в підтримці тіла у вертикальному положенні; далі – під час письма, читання, мовлення, намагається розслаблювати м’язи, що не беруть участі в цих актах.

- Підлітку пропонується шляхом самоспостереження визначити, які групи м’язів у нього найбільше напружуються за різних негативних емоцій (страх, тривога, хвилювання, збентеження). Надалі засобами релаксації локальних м’язових напружень можна запобігати негативним емоціям або зменшувати їх.

Вправи проводять у групах по 8-12 осіб 2-3 рази на тиждень. Заняття самонавчання проводять самостійно (під керівництвом батьків або друзів) 1-2 рази на день по півгодини.

Метод прикладної кінезіології
Для нормального функціонування центральної нервової системи необхідна безперервна взаємодія правої й лівої півкуль головного мозку. Визначені на практиці спеціальні рухи активізують нервові шляхи у мозку в обох півкулях одночасно, знижують стрес і покращують загальний стан здоров’я
На думку Ф.Шапіро, люди використовують рухи очей для активації системи переробки інформації і досягнення психотерапевтичного ефекту. Ці рухи сприяють швидкому зняттю дистресу. При цьому думки, відчуття, емоції, що пов’язані зі спогадами, сприймаються як нейтральні або позитивні, що не турбують, не впливають негативно. Рухи очей дають можливість знизити тривожність.
За рахунок виконання кінезіоактиваційних вправ стимулюються нейромоторні механізми функціонування головного мозку людини.

Гімнастика Мозку Пола Денісона
1.«Слон». При його виконанні ліве вухо прижимається до лівого плеча так, щоб між ними можна було б тримати аркуш паперу. Після цього ліва рука витягується як хобот, коліна розслаблені, а рука малює «ліниву вісімку», починаючи від центра зорового поля вгору та проти годинникової стрілки; при цьому очі слідкують за рухами кінчиків пальців. Для більшого ефекту вправу потрібно виконувати повільно 3-5 разів, повторив його правою рукою, прижатою до правого вуха. Рухи, які здійснюються в основному центральними м’язами корпусу, активізують і балансують всю цілісну систему, збуджують вестибулярний апарат, сенсорні та моторні зони кори, а особливо лобні долі мозку. Зорова інформація, що надходить в мозок, активізує також потиличну долю. А якщо до цієї вправи додати «слонові звуки», то збуджуються слухові механізми скроневих ділянок мозку, покращується відчуття рівноваги. Регулярне виповнення цієї вправи стимулює весь вестибулярний апарат, відновлюючи пошкоджені нервові мережі. Вона рекомендується людям з порушеною концентрацією уваги, так як сприяє повноцінній активізації ретикулярної формації та поліпшує увагу.
2.«Енергетичне позіхання». Суть цієї вправи полягає в масажі м’язів навколо зони щелепно-скроневого суглобу. Цей суглоб розташовується прямо перед вушним отвором та з’єднують верхню та нижню щелепи. Через цей суглоб проходять стовбури п’яти основних черепних нервів, які збирають усю сенсорну інформацію від лиця, очних м’язів, язика та рота. При жуванні та відтворенні звуків активізуються усі м’язи обличчя, очей, роту. Коли людина знаходиться у стані стресу, її щелепи часто стискаються, і передача імпульсів через цю ділянку погіршується. «Енергетичне позіхання» допомагає розслабити м’язи лиця, і тому покращити надходження сенсорної інформації. Воно також сприяє більш ефективній комунікації і ясному звучанню. Якщо у дітей виникають проблеми з читанням, можливою причиною цього є те, що їх очі працюють не узгоджено. Через стрес діти також можуть погано чути. Напруга в щелепно-скроневому суглобі може заважати їм розмовляти, що також відображається на мисленні. Завдяки розслабленню м’язів і полегшенню функціонування черепно-мозкових нервів покращуються всі зв’язані з ними функції очей, лицевих та м’язів роту.
3.«Ліниві вісімки для письма» – це письмова вправа, спеціально розроблене для покращення письмової комунікації. Вона допомагає встановити необхідний ритм для поліпшення координації «руки-очі». Для виконання цієї вправи потрібно намалювати символ «безкінечності» (вісімку «на боку») на дошці або папері непереривним рухом. Починати слід від центру, потім, рухаючись проти часової стрілки, вверх, вліво і назад до центру; потім за часовою стрілкою вверх, вправо і назад через низ до центральної точки. Малюється п’ять або більше «вісімок» кожною рукою, а потім обома руками. Краще всього малювати «вісімку» великою, але в межах поля зору, щоб стимулювати великі м’язи. Ця вправа сприяє розслабленню м’язів кисті, передпліч і плечей, а також полегшує процес слідкування очима.
Вправа допомагає в період творчого застою. Учням вона може допомогти в період виконання контрольних робіт. Якщо вони починають відчувати стрес, можна намалювати кілька «лінивих вісімок» пальцями на парті, щоб відновити перехресно-латеральну інтеграцію. В такому стані знайти рішення набагато легше.
4.«Ліниві вісімки для очей» схожі на «Ліниві вісімки для письма», за винятком того, що при їх виповненні увага фокусується на рухах очей і системі координації «руки-очі» та «очі-руки». Ці «Ліниві вісімки» в слідкуванні очима за рухом великого пальця, який описує вісімку як знак безкінечності в горизонтальному полі бачення. Щоб зробити це, потрібно виставити руку вперед, підняти великий палиць на рівні переносці в передньому зоровому полі, приблизно на відстані ліктя і почати рухи у вигляді вісімки. Рухи повинні бути повільними та усвідомленими для досягнення максимальної м’язової концентрації. Голова повинна знаходитися прямо і розслаблено. Слідкувати за рухами великого пальця потрібно тільки очима. Великий палець починає рух від центра зорового поля і йде вгору по краю поля бачення, далі йде проти часової стрілки вниз і повертається в центр, аналогічно виконується вправа і за часовою стрілкою. Після цього необхідно зціпити руки «в замок» таким чином, щоб великі пальці були направлені вгору. Рухи повторюються не менше 3-4 раз кожною рукою.
5.«Перехресні кроки» – це перехресно-латеральна ходьба на місці. Коли людина торкається правим ліктем лівого коліна, а потім лівим ліктем правого коліна, то активізуються одночасно обширні зони обох півкуль. «Перехресні кроки» – усвідомлена ходьба, яка сприяє збалансованій активізації нервів мозолистого тіла. Якщо виконувати вправу регулярно, в мозолистому тілі утворюється більша кількість нервових шляхів, які швидко та інтегровано зв’язують обидві півкулі, що робить можливим причинно-обумовлений рівень мислення. «Перехресні кроки» повинні виконуватися дуже повільно. Коли вправи виконуються у повільному темпі, вони активізують тонку моторну координацію і потребують активізації як вестибулярного апарату, так і лобних частин мозку.
6. «Ключки». Для виконання цієї вправи спочатку потрібно схрестити кисті рук, як це зручно, потім схрестити руки в «замок» і вивернути руки вперед тильними сторонами долонь одна до одної, а великі пальці вниз, перенести одну руку через іншу, з’єднати долоні і взяти пальці в замок. Після цього опустити руки вниз і вивернути їх всередину на рівні грудей так, щоб лікті були направлені вниз. Ця складна перехресна вправа діє так само як і «перехресні кроки».
Находячись в цьому положенні, потрібно прижати язик до піднебіння. Ця дія збуджує середній мозок, який знаходиться прямо над піднебінням, а також допомагає позбавитися від напруги в язиці, що викликана незбалансованою позою. Поза «Ключки» сприяє об’єднанню емоцій лімбічної системи з процесами мислення в лобних долях мозку, призводячи до інтегрованого стану, який допомагає найбільш ефективному навчанню і реакції на те, що відбувається навкруги. Дві хвилини цієї вправи сприяють усвідомленому переключенні уваги, активізації моторної кори великих півкуль за рахунок зниження вироблення адреналіну.
7.«Кнопки мозку». Для виконання цієї вправи необхідно покласти одну руку на пуп, а другою стимулювати точки під ключицями між ребрами, ліворуч і праворуч від грудини. Це стимулює приток крові через сонні артерії до мозку. Сонні артерії – одні з перших артерій, що відходять від серця. Їхня задача – нести свіжу кров, яка насичує киснем мозок. «Кнопки мозку» знаходяться над місцем розгалуження двох сонних артерій. При масажуванні цих точок активізуються барорецертори (рецептори тиску). Нервові клітини барорецепторів можуть сприймати зміну кров’ного тиску і за допомогою рефлексу підтримувати тиск в нормі.
Рука на пупові дозволяє зосередити увагу на центрі тяжіння тіла. Тут знаходяться м’язи, які грають важливу роль в підтримці рівноваги тіла.

Метод арт-терапії
Після нещасних випадків учні можуть відчувати неприємний тиск від розмов, що торкаються цих подій. Тому важливо, щоб учні отримали своєчасну можливість висловити свої почуття в такій формі, щоб в них вийшло природно адекватно виразити свої емоції і переживання. Вважається за доцільне використовувати різноманітні форми арт-терапії: дітям пропонується висловлювати свої почуття через пантоміму, скульптуру, написання оповідання чи вірша з приводу події, виявити свої емоції у танці, у вигляді малюнку.
Музична терапія
Це один із шляхів, що допомагає як при подоланні стресів, так і переробці їх негативних наслідків.
Музична терапія сприяє позитивній переробці негативного досвіду дітей, сприяє виходу з кола неприємних асоціацій. Разом з тим відбувається активізація позитивних почуттів, інтеграція і гармонізація внутрішнього світу дітей і їх стосунків з оточенням, сприяє розвитку довіри. Таким чином, це сприяє подоланню наслідків травмуючи обставин.

Щоденник.
Таку форму роботи з дітьми можна використовувати як допоміжну активність. Тобто відповідно до плану програмних занять у щоденнику занотовуються ті поняття, що їх засвоює дитина при подоланні певних важких для себе ситуацій.
Щоденник дозволяє залучати дітей до більш ефективного виразу своїх почуттів, створює унікальну можливість для інтеграції їх особистості.

3.2. Робота із школярами у фрустраційних ситуаціях

Заняття за типом психодраматичних постановок
Такі заняття, як інсценівки притч, метафор, психологічних казок допомагають у зміні емоційних образів різних конфліктних ситуацій. Збагачення емоційних переживань особистості виводить із стану емоційної пригніченості, який виникає при кризовій ситуації. Ці заняття допомагають змінити ставлення особистості до усталених світоглядних уявлень, переконань, розширити картину світу.

Епістолярний метод психокорекції
Метод допомагає сформулювати свої бажання, думки, конкретизувати їх. Підлітки пишуть листа з проханнями, запитаннями. Це дає можливість вивільнитися від емоційної напруги, пов’язаної з образами, яких зазнали у житті. Для того, щоб вивільнитись від минулого, особистість повинна бути готовою простити всіх, і особливо саму себе. Навіть якщо підліток не уявляє, як простити, треба все одно дуже бажати цього. Прощення всіх без винятку допоможе вивільнитись від минулого. Уже те, що особистість бажає простити усім, хто винен у її негараздах, – є шляхом до стабілізації емоційного стану, розширеного бачення проблем, пов’язаних з фрустрацією. Прощення означає вивільнення. Підлітки, які фруструють, відчувають біль, образу, але не розуміють, що ті, кого потрібно простити, теж відчувають біль. Необхідно надати підліткові можливість зрозуміти, вони не могли вчинити у конкретній ситуації по-іншому. Ці листи ніким не перевіряються, залишаються в учнів, це – розмова з самим собою. Особистість звільняється від найпотаємніших проблем, актуалізуючи їх на папері. Прощення самого себе і оточення за всі невірні вчинки – це шлях до само прийняття, до позитивних змін в емоційній сфері, зміні образу думок, що призводять до стану фрустрації.

3.3. Подолання тривожного стану

Метод формування в дитини впевненості у своїх силах перемогти свої страхи
Оскільки «нездорові страхи» характеризуються тим, що діти «бояться боятися», то насамперед треба допомогти підліткам спокійно сприймати сам факт наявності страхів. Якщо вони вирішить, що боятися – це неприпустимо погано чи соромно, вони уникатимуть страшних ситуацій і ніколи не зможуть навчитися долати їх.
Завдяки малюванню вдається позбутися страхів, породжених уявою, тобто пов’язаних з подіями, яких не було, проте які ймовірні. Малювання великою мірою позитивно впливає на звільнення від страхів, пов’язаних з реальними подіями травмую чого характеру, навіть таких, що відбулися давно, але залишили по собі емоційний слід.
На думку психологів і психоневрологів, педагогам і батькам не слід боятись оживити у пам’яті дитини страхи, оскільки це – одна з важливих умов їх повного усунення. Тому ефективним буде використання психотехнік, націлених на вербалізацію страхів і віднаходження особистісних ресурсів щодо їх долання.

Техніка реагування на страхи
Будь-який страх пов’язаний з певною ситуацією. Потрібно активізувати пошукову діяльність підлітка, яка спрямована на зміну несприятливої ситуації, або ж на зміну свого ставлення до неї, або на збереження свого позитивного емоційного настрою всупереч дії загрозливих чинників та обставин.

3.4. Навчання адекватно проявляти свої негативні почуття

Психологічні ігри
Проведення ігор, у яких дитина зможе не просто виявити свій гнів, а експериментувати з формами його проявами.
Через гру підліток навчиться розуміти свої та чужі негативні переживання. Якщо дитина буде вміти усвідомлювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні форми боротьби і захисту.

Розділ VІ. Тренінгова програма психопрофілактичної та психотерапевтичної допомоги депресивним підліткам

Суть програми: тренінгова програма створена з метою здійснення коригування депресивності шкільної молоді, шляхом проведення спеціалізованих тренінгових занять. Розроблені завдання спрямовані на здійснення учнями діагностики свого стану, профілактики небажаних симптомів, та корекції проявів депресії в поведінці.
Головним результатом проходження програми для кожного учасника є набуття необхідного досвіду розв’язання проблемних ситуацій, що виникли внаслідок депресії, та знайдення шляхів самодопомоги під час проявів депресивного стану.

Тривалість програми: 2 місяці (одне заняття на тиждень)

Цільова аудиторія: учні 9-11 класів, вчителі та батьки (за бажанням)

Мета: діагностика, профілактика та корекція проявів депресії в поведінці підлітків та усунення психічних факторів, які спричинюють виникнення депресивного стану.
Ресурсне забезпечення програми:
• Мультимедійна дошка, відео проектор, ПК
• папір А3, папір А4
• блокноти на кожного учасника, альбоми для малювання
• маркери, скотч, стекери
• кольоровий папір, пластилін, ножиці, клей, повітряні кульки
• роздатковий матеріал: анкети, тести, пам’ятки

Зміст програми

Завдання 1. (Виконується у групах по 4-5 чоловік)
Ознайомитися з матеріалами, в яких розкрито явище депресії, та знайти відповіді на наступні запитання:
1. Чим загрожує людству депресія?
2. Які симптоми спостерігаються в людей, уражених депресією?
3. Які фактори збільшують небезпеку депресивного стану?
4. Які дії можуть допомогти вийти з депресивного стану?
Свої відповіді підготувати до презентації у творчій формі (промова на науковому семінарі, лист до друга, інсценівка розмови у колі друзів, плакат, твір, сценарій кінофільму)
Завдання 2.
Занотувати у щоденнику свої думки, як ви вважаєте: Якого ставлення до себе потребують ті, хто знаходиться у депресивному стані?
Завдання 3.
Скласти свою власну соціальну мережу підтримки
1. Спочатку складіть список людей , до яких ви зможете звернутися по допомогу. До цього списку слід записати:
• Членів вашої родини, з якими ви бачитесь регулярно;
• Друзів, з якими ви часто зустрічаєтесь чи спілкуєтесь за допомогою листів, телефону;
• Сусідів, якщо ви постійно обмінюєтеся з ними візитами (викличте сусідів, з якими ви інколи спілкуєтеся вдень на вулиці);
• Однокласників, якщо ви часто контактуєте з ними і відчуваєте, що між вами існують близькі стосунки;
• Вчителів, з якими у вас добрі стосунки;
• Запишіть будь-кого з людей, хто емоційно важливий для вас, хоча ви тимчасово можете бути у розлуці.
2. Потім для кожної людини, яку ви внесли до списку, зробіть позначку про те, який варіант кризової підтримки вона може вам надати. Варіанти підтримки можна позначити таким чином:
• Е – емоційна допомога;
• П – практична допомога;
• Т – товариська підтримка;
• І – інформація та порада.
3. Після цього візьміть чистий аркуш паперу і складіть діаграму вашої мережі, позначаючи колами членів родини, трикутниками – друзів, квадратами – однокласників, ромбами – вчителів. Поєднайте всіх ти людей, між якими існують ті чи інші зв’язки і які можуть надати вам схожі варіанти підтримки.
Тепер у вас є зображення вашої соціальної мережі підтримки. Вам слід проаналізувати, наскільки ви можете розраховувати на підтримку всієї мережі чи тільки окремої її частини?
Запишіть у своєму щоденнику звернення до тієї людини, яка може надати вам ту допомогу, якої ви потребуєте в останній час. Намагайтеся якомога повніше розкрити свій стан, думки, що вас турбують, положення речей, яке вас хвилює.
Завдання 4.
Напишіть у щоденнику кому з людей ви можете надати необхідну їм допомогу. Яка це буде допомога?

Завдання 5.
Передмова: Давньокитайський трактат великого мудреця Лао Цзюнь говорить, що найкращі ліки для повернення собі відчуття спокою і радості це:
• Вміння допомагати старим і хворим;
• Не вимагати повернення старих боргів;
• Не сперечатися, хто правий, а хто винен;
• Не тримати образу;
• Віддавати краще й більше, залишати собі лише гірше й менше;
• Не скаржитися на важку роботу;
• Якщо бідний – не журитися, якщо багатий – не скупитися;
• Радіти з успіхів інших;
• У своїх бідах і хворобах не шукати винуватців.
Прочитавши наведений перелік умов, підготуйтесь до дискусії: наведіть аргументовані докази на користь « використання цих ліків» у своєму житті .
У своєму щоденнику занотуйте ті думки, які вам найбільш близькі (сподобались), що обговорювались під час дискусії.
Завдання 6.
Заповнити анкету:
1. Що частіше за все викликає в мене роздратування?
2. Коли я злюся, я звичайно… (опиши, що ти робиш).
3. Приносить така реакція мені користь? Чому так або чому ні?
4. Як виражають гнів у моїй родині?
На підґрунті відповідей проводиться дискусія:
– Що таке гнів?
– Як він з’являється?
– Що вам не подобається у гніві?
– Чому люди гніваються?
– Чим люди розплачуються за свій гнів?
– Як можна інакше реагувати на те, що викликає в нас дратівливість, гнів?
Підведення до висновку: «Гнів – ознака нездоров’я».
Післямова:
Якщо людина озлоблена проти нас – значить їй погано. Треба прикласти до серця пластир – любов; треба приголубити її, лагідно поговорити з нею – і якщо в неї не закореніла проти нас злість, а тільки тимчасовий спалах, – побачите, як її серце і злість розтануть від вашої лагідності й любові, як добро переможе зло.
Завдання 7.
У своїх щоденниках запишіть діалог з самим собою. При цьому одна сторона вашого «Я» знаходиться у дратівливому, гнівливому стані. Спробуйте вивести «її» з цього стану.
Завдання 8.
Динамічна релаксація. Мотив «Луг».
Інструкція.
– Відчуйте опору під собою. Відчуйте ногами підлогу, через підлогу – зв’язок із землею. Відчуйте сій живіт. Зверніть увагу на те, як ви дихаєте. Дихання вільне та спокійне… вам приємно дихається. Постарайтеся розслабитись, зняти напруження так, ніби вам захотілося трішечки подрімати.
Почніть розслаблюватися з плечей. Плечі стають важкими і теплими… плечі важкі і теплі. Розслаблюються руки… розслаблюється верхня частина рук. Розслаблюються лікті… Розслаблюються зап’ястя… Розслаблюються кисті рук… Розслаблюються долоні…кожен палець на руках… долоні стають важкими і теплими… долоні важкі і теплі. Дихання вільне і рівне… тепло в животі… тепло переходить в ноги… Розслаблюється верхня частина ніг. Розслаблюються коліна… Розслаблюються гомілки і стопи… стопи стають важкими і теплими… стопи важкі і теплі. Відчуйте п’яти… відчуйте пальці ніг… ноги розслабились.
Тепер зверніть увагу на спину. Відчуйте, як Розслаблюються крижі… відчуйте хребет… Розслаблюється середина спини… Розслаблюється шия, потилиця…Вся голова розслаблена… Розслаблюються тім’я, скроні… Розслаблюються лоб і обличчя… Відчуйте щоки… Відчуйте вилиці і підборіддя… Розслаблюються ніс і очі.. Повіки важкі, очі розслаблені. Спостерігайте за своїм диханням: вдих – видих…, вдих – видих… Скажіть собі: я – відпочиваю…
Спробуйте уявити себе на лугу… Над вами ясне блакитне небо.. Ви лежите у високій траві і дивитесь на небо… Кругом вас – аромат квітів… дзвенять комахи, кружляють метелики. Ви – відпочиваєте.., ви чуєте звуки лугу.., ви відчуваєте енергію землі… Світить ясне сонце, теплі промені торкаються вашого обличчя, ваших рук.., тепло розходиться по всьому вашому тілі. Кожна клітинка вашого тіла наповнюється енергією і поновлюється. Відпустіть вашу уяву, спостерігайте за тим, як всередині вас енергія землі поєднується з енергією неба…
Запам’ятайте цей стан.
Коли будете готові, попрощайтеся з образом. На рахунок від 5 до 1 ви відкриєте очі, але відчуття залишаться. 5,4,3,2,1 – стисніть руки в кулаках, сильно потягніться – вперед і вгору – і повільно відкривайте очі…
Намалюйте все те, що вам запам’яталось в образі або напишіть невеликий твір з думок, що прийшли під час релаксації.
Під час виконання всього завдання використовується музичний супровід RELAX: SOUNDS OF NATURE «Зливання з природою. Медитація»
Завдання 9.
Пантоміма «Історія, що розповіли руки».
– Знайдіть собі пару. Один буде розповідати, а інший – слухати. Але, ось проблема, один з вас – «глухонімий» (той, хто розповідає), а другий – «сліпий». Та із будь – якої ситуації завжди можна знайте вихід. Пропонуємо «глухонімому» передати свою історію, взявшись за руки зі своїм партнером.
Поділіться своїми враженнями, чи змогли ви зрозуміти свого «оповідача». Як багато можна дізнатися через тримання в своїй руці руки іншого? Як можна тільки за допомогою рукостискання підтримати іншого, виразити до нього співчуття, своє добре ставлення до нього, своє розуміння його обставин?
Спробуйте передати один одному через рукостискання якусь добру емоцію (співчуття, доброзичливість, дружбу, підтримку…).
Завдання 10.
Перетворення проблемної ситуації у творче завдання.
(Завдання виконується у творчих лабораторіях)
1. Пригадайте або придумайте таку життєву ситуацію, яка може сприйматися людиною як кризова, дуже скрутна, безвихідна.
2. Обміняйтеся «ситуаціями» з іншими лабораторіями.
3. Спробуйте перетворити цю кризову ситуацію у творче завдання:
– які умови ситуації;
– хто задіяний у ситуації;
– які питання постають у зв’язку з даною ситуацією;
– які можливі результати її розв’язання;
– який результат є бажаним;
– шляхи досягнення очікуваного результату.
4. Підготовте презентацію своєї ситуації і її успішного розв’язання (форми презентації: відкритий мікрофон, діалог із сучасником, хвилинки життєвої мудрості, зустріч поколінь, листування з другом, роздум-самоаналіз, телефон довіри, живий фільм,контракт із самим собою, ярмарок ідей, скринька мудрих порад).
Завдання 11.
Напишіть у своєму щоденнику ту ситуацію, що виникла у вашому житті (зараз, або колись у дитинстві), що гнітить вас, спричинює душевний біль. Спробуйте перетворити її у творче завдання і знайти ймовірні шляхи її розв’язання. (Якщо необхідно, то можна звернутись по допомогу до інших учасників тренінгу)
Завдання 12.
Причепити до своєї спини аркуші А3. Маркерами написати на аркушах інших ваші побажання тій людині. Намагатися написати добрі слова кожному з учасників.
Завдання 13.
У своїх щоденниках напишіть роздум – самоаналіз, відповівши на такі запитання:
• Яку цінну для себе інформацію я отримав?
• Які в мене виникли запитання?
• Яка мені потрібна допомога?
• Як я можу справитися з депресивним станом (зараз, або якщо я йому піддамся у майбутньому)?

Література
1. Батыгина Г.З. Депрессивные расстройства как причина школьной дезадаптации в подростковом возрасте. Дис. … канд. Психол. Наук. – М., 1996.
2. Бек А., Раш А., Шо Б. Когнітивна терапія депресії. СПб, 2000.
3. Бойко В.В. Энергия эмоций.- М.; СПб. и др… : Питер, 2004
4. Бомба Я. Юнацька депресія (епідеміологічне дослідження) //Журн. Невропатол. І психіатр. – 1987. – Т. 87. – Вип.10. – С.1501-1503.
5. Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критической ситуации М. : Изд-во МГУ, 1984
6. Ганушкин П.Б. Избранные труды. – М., 1964.
7. Захаров А.И. Как упредить отклонения в поведении ребёнка. М., 1993.
8. Калошин В.Ф. Як протистояти надмірним почуттям, емоціям, жахливим думкам за допомогою методу раціонального мислення// Практична психологія та соціальна робота, №5.- 2006.
9. Козідубова В.М. Патопсихологічне вивчення емоційної сфери при реактивній депресії у підлітків. Харків, AML VI 1 2000
10. Корсини Р. Ауэрбах А. Психологическая энциклопедия, вид. 2-е, СПб:Питер. – 1996.
11. Пурло Е. Ю. Досвід застосування інтегративної психотерапії як засіб превенції суїциду// Практична психологія та соціальна робота, №5.- 2006.
12. Пшук Н.Г. Соматизовані депресивні стани в загальномедичній практиці//Вісник кафедри психіатрії, загальної та медичної психології Вінницького національного медичного університету ім.. М.І. Пирогова. Вип. 5, 2003
13. Синицький В.Д. Депресивні стани /Патофізіологічна характеристика, клініка, лікування, профілактика/. Київ:Наук. Думка, 1986. – С.164-172, 40-51.
14. Соколова Е.Д., Березин Ф.Б., Барлас Т.В. (Эмоциональный стресс: психологические механизмы, клинические проявления, психотерапия. // MateriaMedica 1996. №1(9).
15. Хархан О.М. Психологічні особливості віктимної поведінки підлітків // Наука і освіта. – 2004. – № 8 – 9. – С.144-147.
16. Чуйко Г.В., Кривко Т.А. Психологічні особливості підлітків, схильних до реактивної депресії (сайт Черновецького національного університету ім.. Юрія Федьковича)
17. Чухілевич О. Пси

Источник: http://Программа психопрофілактичної допомоги підліткам у депресивному стані / К.Пузиревич // Психолог. – 2009. – № 31 – 32.


Опубликовал 24 Серпень 2010 в рубрике ЛАБОРАТОРІЯ СИСТЕМНОЇ РЕАБІЛІТОЛОГІЇ.