1. Попередня робота ініціаторів шкільного самоврядування:
а) вивчення наявного досвіду, що вже існує у даній сфері (власного та викладеного у літературі);
б) аналіз вихідної ситуації;
в) продумування ідеї, евристичне моделювання майбутньої системи;
г) пошук однодумців;
д) розробка ходу проведення загального збору-старту;
е) попередня робота з членами учнівсько-педагогічного колективу (бесіда, проблемний семінар, дискусійна трибуна, засідання дискусійного клубу, відкритий мікрофон, поштова скринька, соціально-педагогічний тренінг тощо);
2. Збір-старт (стимулювання творчої думки через товариське спонукання до продуктивного мислення; система тренінгових та проблемних ситуацій; вироблення робочої моделі шкільного самоврядування та розробка плану запровадження її у життя; формування мікроколективів активістів щодо різних напрямків організаторської діяльності).
3. Поширення спроектованих новоутворень на весь учнівсько-педагогічний колектив закладу (мотиваційно-роз’яснювальні заходи, інформаційні акції, рекламні компанії тощо).
4. Етап діяльнісно-креативної розбудови системи шкільного самоврядування на загально колективному рівні (презентація моделі самоврядування, виборча компанія, створення органів самоврядування, навчання активу, проведення загальношкільних та групових заходів за проективно-рефлексивним, адаптивно-розвивальним та активно-перетворювальним видами діяльності).
5. Широкомасштабна інтеграція самоврядування в усі сфери життєдіяльності шкільного колективу.