У чому криється причина антагонізму обдарованих дітей щодо педагогічного впливу?
Як створити освітній простір, в якому б кожна дитина розвивалась, розкриваючи свій безмежний потенціал в усіх сферах життєздійснення?
«Якщо потяг до творчості не отримує реальної підтримки, виникає потяг до руйнування. Психологічне напруження таке сильне, що якщо людина не може поєднати себе зі світом в акті творчості, то зароджується спонукання до усунення та руйнування світу… Альтернатива явна – творити або руйнувати»
Е. Фромм
Школа, з її обов’язковістю, відсутністю свободи для творчості, дратує та викликає нудьгу. Якщо ж творча енергія підлітка не знаходить застосування в офіційних формах шкільного життя, якщо вона натикається на стіну формалізму, тоді природні потреби у самовираженні не мають змоги реалізуватися…
Практика розвитку обдарованих дітей
Метод проблемних запитань. При вивченні різних тем з предмету підбираються проблемні запитання, на які учень у підручнику готової відповіді не знайде. При цьому для вірної відповіді учню потрібно ще застосувати знання з вивчених раніше розділів. Ще в запитання закладається якась проблемна ситуація, розв’язати яку потрібно неординарним способом.
Метод побудови гіпотез. Учні висувають власні гіпотези щодо вирішення наукового завдання. Роблять свої припущення, що можуть стати темою дослідження.
Прийом «розкриття сильних сторін учнів»
Ледь помітивши щось цінне в учневі, прямо скажіть йому про це чи напишіть у його зошиті. Учні хочуть чути про свої сильні сторони часто і докладно. Це, між іншим, постійний «голод» кожної людини
Прийом «Еврика»
Суть прийому полягає в тому, щоб створити умови, за яких учень, виконуючи навчальне завдання, зненацька для себе дійде висновку, що розкриває невідомі для себе раніше можливості.
Запитання – відповіді (автора сайту)
Чому одні учні вже сьогодні спроможні виявляти себе як обдаровані особистості, а інші ні?
Хочу звернути вашу увагу на такий важливий момент: чого ми прагнемо, коли беремось за якусь справу – досягти успіху, чи уникнути невдачі? За моїм дослідженням виявилося, що більшість намагається уникнути невдачі.
Так ось, нерідко в нас діє так званий «бар’єр», ми боїмося невдачі: невдало відповімо, невірно напишемо, погано щось зробимо. І як результат – уповільнюється наш розвиток.
Ми настільки «забар’єрені», що в мене виникає асоціація з цистою, в яку ми перетворюємось і всі зовнішні подразники сприймаємо, як несприятливі, намагаємось уникнути їх. Але ж тільки в подоланні труднощів можливий розвиток.
Чому виникають ці бар’єри, із-за яких обдарованість дитини, її талановитість залишається у стадії потенціалу? Було помічено, що у перші чотири роки дитина стрімко розвивається, опановує такий об’єм інформації, який у відсотковому відношенні у багато разів перевищує набуті людиною знання за всі наступні роки життя. А потім здатність до навчання послаблюється, і з часом вже спостерігається супротив всьому новому і незвичному. Чому це так? В мене з’явилась така думка: поки діти маленькі, дорослі постійно ними захоплюються, радіють кожному їхньому успіху. А потім коли ми підростаємо, то дорослі починають звертати увагу на те, що ми робимо не вірно. Кожне роздратування, невдоволення нами – це закладений бар’єр, якого потім дуже важко позбутися.
Виявлення свого потенціалу – це поштовх до досягання успіху.
Яким чином можна виявити потенціал обдарованості в умовах загальноосвітньої школи?
Перше, що допоможе виявити обдарованість – це створити умови, простір, насичений такими формами й заходами, щоб в учня розкрився потенціал креативності. Це безпомилково дасть підстави для подальшого діагностування.
Так, потім можна проводити анкетування, тестування з метою визначення наявності у життєдіяльності дитини факторів формування обдарованості та притаманність їй рис характеру обдарованої особистості.
Отже, – визначимо учнів, які вже сьогодні можуть виявити свій потенціал, а пізніше нові учні розкриють свій потенціал.