Успішне навчання

Як спромогтися успішного навчання кожного учня?
Як зацікавити учнів не просто конкретним навчальним матеріалом, а власне процесом отримання знань? Як допомогти кожному учневі актуалізувати прихований творчий потенціал та втрачену за попередні роки бездумного сидіння за партою природну дитячу допитливість?

Учні мають вірити, що успіх завжди можливий. Слід допомогти їм побудувати таку впевненість за допомогою наступних прийомів, в основі яких позитивний зворотний зв’язок та безмежна віра в учнів:

– «Усі діти талановиті» (з досвіду В.Ф. Шаталова).

Головний принцип роботи: зняти почуття страху в душі учня, зробити його розкутим, вільним, впевненим у своїх силах. Усі діти можуть учитися успішно, однак учитель повинен мати велике терпіння.

– «Відкрита перспектива» (з досвіду В.Ф. Шаталова).

У класі треба створити доброзичливу обстановку, не кривдити дітей самому і не дозволяти цього учням.

«Ти можеш!» – повинен нагадувати вчитель учню. «Він може», – повинен розуміти колектив дітей. «Я можу», – повинен повірити в себе учень.

Принцип відкритих перспектив: будь-який учень, навіть найслабший, може сьогодні спробувати вивчити тільки один сьогоднішній урок, добре написати конспект і відразу одержати свою першу добру оцінку, а там другу, а там третю… Спочатку ці оцінки майже нічого не важать (крім того, що учень старається, але хіба цього мало?); однак поступово приходить і справжнє знання, а разом з ним і інтерес до предмету. Починаючи з будь-якого дня, кожен може вчитися добре, і це зараз же позначиться на оцінках, це негайно відзначить учитель, скільки б у нього не було учнів.

– Наголошення на будь-яких поліпшеннях

Помічати і відповідним чином відмічати кожен маленький, але успішний крок на шляху до виконання завдання

– Повідомлення про будь які внески

Акцентувати увагу на цінності активності учня в усних відповідях і класних дискусіях, пам’ятаючи, що вони вносять власний внесок у колективну роботу як можуть

– Розкриття сильних сторін учнів

Ледь помітивши щось цінне в учневі, прямо скажіть йому про це чи напишіть у його зошиті. Учні хочуть чути про свої сильні сторони часто і докладно. Це, між іншим, постійний «голод» кожної людини

Можливість розпізнавати і говорити про сильні сторони учня – могутнє знаряддя в руках вчителя, яке допомагає стимулювати навчальну працю учня і розвиває його самоповагу.

– Демонстрування віри в учнів

Говоріть учням, про те, що впевнені в його можливостях і, відповідно, очікуєте від нього більшого.

– «Емоційне пещення»

Констатація будь-якого, навіть незначного факту успіху, навіювання дитині віри в себе, відкритість учителя до довіри і співчуття.

– «Авансування»

Репетиція майбутньої дії, яка створює психологічну настанову на успіх.

– «Даю шанс»

Це заздалегідь підготовлена педагогом ситуація, за якої учень одержує можливість зненацька для себе розкрити свої можливості.

– «Загальна радість»

Це емоційний відгук оточення на успіх члена свого колективу.

– «Еврика»

Суть прийому полягає в тому, щоб створити умови, за яких учень, виконуючи навчальне завдання, зненацька для себе дійде висновку, що розкриває невідомі для себе раніше можливості.

– Концентрування уваги учнів на минулих успіхах

Підкреслювання усього того, що учні роблять правильно.

Успіх народжує успіх, тому вчитель повинен підкреслювати минулі досягнення, щоб сприяти новим успіхам

– «Альбоми досягнень»

Можна порадити учням вести альбоми досягнень, в яких експонувалися б успіхи в навчанні і самостійній творчості. Туди варто записувати найбільш вдало вирішені задачі, особисті враження від прочитаних книг, кращі твори і обов’язково похвальні записи вчителя

– «Оплески»

Це похвала, висловлена з очевидним ентузіазмом. Ми можемо «аплодувати» досягненням як навчальним, так і деяким іншим, що мають певне відношення до навчання. «Оплески» повинні бути без порівнянь з іншими, без очікувань на майбутнє.

Приклад з літератури:

«По-перше, ми, дорослі, повинні ввести дитину у світ відкриттів. Найсприятливішим для цього є природне оточення. Адже саме серед рослинного і тваринного світу можна віднайти чудові наочні приклади геніальних конструкцій, які будуть спонукати дитину до захоплюючого дослідження цікавих явищ довкілля. Дитина набуватиме здатності до побудови власних поміркованих умовиводів, а це, у свою чергу, прямий шлях до всебічного задіяння її пізнавальних здібностей.

Радість від власного відкриття – це найсолодша нагорода. Відчувши хоча б раз такі піднесені емоції, дитина буде прагнути нових інтелектуальних досліджень…

… Отже, повів далі вчений, – особливе місце у розвитку розумових здібностей відводиться дослідницькому методу пізнання. Експериментально встановлено, якщо отримувати знання аналізуючи та зіставляючи все нові і нові факти, здійснюватиметься не тільки міцне запам’ятовування, а й, що найважливіше передусім, інтелектуальне зростання особистості. Ви зрозуміли мою думку?»

«Країна Інноватія»

– // –

В условиях быстрого увеличения объёма информации важнейшей проблемой становится определение содержания образования.

Непредубеждённому человеку не надо доказывать, что информационный подход к образованию бесперспективен. Сведения, изложенные в любом учебнике (кроме, пожалуй, математики), устаревают ещё в типографии. Следовательно, на очереди переход к методологическому обучению, целью которого становится не «вооружение знаниями, умениями, навыками», а овладение методологией учения, приобретение и развитие способности отбирать информацию, ставить и исследовать проблему.

– // –

Симон Соловейчик

Чтобы увлечь детей, надо дать им мастерство…

Е. Н. Ильин

Значит каждый урок – открытие? Да, каждый!

Беру за правило: то, что по силам мне, по силам и ученику, когда он работает вместе со мной.

Успехи всех складываются из успешного продвижения не большинства, а каждого. Но каждый продвигается индивидуально. Значит, имеет право на свой темп, свой путь и свой потенциал возможностей.

Г. А. Цукерман

Человек, умеющий учиться, умеет, в сущности, следующее. Он очень точно и конкретно знает свои возможности, а, следовательно, и свою ограниченность – недостаток знаний… И сталкиваясь с задачей, для решения которой ему не хватает определённых знаний, способностей, умений, он не уклоняется от неё, объявляя её глупой и неинтересной, а ищет средства расширить свои возможности: изучает чужой опыт (в том числе и книжный), и на конец, изобретает то, чего в опыте других людей ещё не было…

Д. Максвелл

Нет лучшего метода сообщения уму знаний, чем метод преподнесения их в возможно более разнообразных формах»


Опубликовал 24 Вересень 2011 в рубрике ЗАОЧНА ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ.