Розвиток розумових здібностей методом прикладної кінезіології (продовження 1)

Розробка змістових і технологічних аспектів  прикладної кінезіології

 

Прикладний аспект дослідження полягає у розробці метода кінезімодифікації, що сприятиме удосконаленню розвивальної функції навчального процесу.
З огляду на поставлене завдання, пропонується таке визначення понять:
Кінезіактиваційні вправи – це системно оформлений спеціально підібраний перелік рухових дій різноманітної природи, за рахунок виконання яких стимулюються нейромоторні механізми функціонування головного мозку людини
Кінезімодифікаційні методики – це спеціальний вид психолого-педагогічного інструментарію, покликаного задіяти приховані резерви всіх видів рухової активності для планомірного покращення характеристик інтелектуальної сфери учнів.
В ході розробки кінезімодифікаційних методик потрібно врахувати, що будь-яка методика у навчальному процесі покликана:
–    підвищувати мотивацію навчання і пізнавальну активність учнів;
–    створювати розвивальне середовище, у якому діти спроможні були б набути знань різними засобами і способами;
–    зробити навчаня усіх дітей можливим.
Під таким кутом зору здійснювався аналіз інформаційних джерел з проблеми дослідження з  метою винайдення кінезірегулятивних механізмів удосконалення пізнавальних здібностей особистості.
В ході роботи над пошуковим проектом було винайдено певні кінезіологічні механізми.
По-перше,  механізм психомоторного розвитку дитини:
Є певні стадії фізичного та інтелектуального розвитку людини. Не можна пропускати жодну з цих стадій, якщо ми бажаємо щоб дитина добре розвивалась. Потрібно поступове закріплення у свідомості певних розумових дій. А це напряму пов’язане з формуванням певних рухів тіла.
Приклад: якщо в дитини недостатньо розвинуті м’язи очей, вони недостатньо рухомі, то це призводить до погіршення психоемоційного розвитку.
Другий механізм базується на розумінні, що розвиток дитини пов’язаний виключно з позитивними емоціями. Якщо навчальний матеріал не викликає позитивних емоцій то він не буде сприйматися учнями.
Не завжди інформація може бути цікавою сама по собі. Але якщо виконати певні дії, рухи то можна самому налаштовуватись на позитивне її сприйняття.
Розуміння третього механізму пов’язано з твердженням, що брак інформації гальмує розвиток. Щоб зробити надходження інформації до свідомості ефективнішим та якіснішим, потрібно покращити роботу сенсорних аналізаторів: екстероцепторів, пропріоцепторів та інтероцепторів.
Емпірично доведений факт, що думка у свідомості закріплюється тільки тоді, коли одночасно зроблено якусь дію, наприклад, якщо ми пишемо її, або промовляємо, – становить основу четвертого кінезіологічного механізму.
Цей кінезіологічний механізм успішно використовували у своїй практиці такі відомі педагоги, як С.Н. Лисенкова (діти під час написання озвучували свої дії), та В.Ф. Шаталов (з навчальним матеріалом проробляли безліч маніпуляцій – інформацію записували у вигляді схем, опорних сигналів; свої відповіді промовляли вголос, роблячи запис на магнітофоні).
П’ятий механізм: покращення розумових здібностей можливе, якщо здійснюється безперервний рухливий зв’язок  між лівою та правою півкулями головного мозку. Ліва півкуля людського мозку є аналітичною, тобто аналізує інформацію, що надходить з навколишнього середовища, а права – синтетичною, тобто зумовлює відповідні реакції на подразники. Інакше кажучи, ліва півкуля приймає та розчленовує інформацію, а права, –  вибирає потрібне та групує його.

Для повноцінного процесу мислення, потрібно щоб відбувався постійний зв’язок між обома півкулями. Цей зв’язок забезпечується завдяки мозолистому тілу, яке знаходиться між півкулями.     Отже, покращення розумових здібностей можливе, якщо здійснюється безперервний рухливий зв’язок між лівою та правою півкулями головного мозку.

 

Використання кінезіологічного комплексу вправ для нормалізації психоемоційного стану й поліпшення показників розумової працездатності учнів

 

У рамках пошукового проекту було поставлено завдання здійснити апробацію кінезіологічного комплексу вправ в умовах освітнього процесу з метою виявлення ефективності  кінезіологічного інструментарію щодо підвищення показників якості навчальної діяльності учнів. Було передбачено, що завдяки виконанню запропонованих завдань, в учнів підвищиться мотивація до навчання, успішніше буде здійснюватись опанування програмного матеріалу.
Апробація здійснювалась у формі тренінгових занять у початковій школі Успенівського НВК Гуляйпільського району Запорізької області.
Методом педагогічної рефлексії було визначено доцільність обраного способу впливу на розвиток пізнавальних процесів учнів. Фактичний матеріал для аналізу було зібрано під час спостереження за дітьми в ході виконання ними моторно опосередкованих завдань та шляхом опитування вчителів про порівняльне зростання рівня загальної працездатності дітей за результатами включення кінезіактиваційних вправ до структури уроку.
Емпіричне доведення ефективності кінезіологічного комплексу вправ дало підстави для подальшої роботи у цьому напрямку, а саме спонукає до розробки методу кінезімодифікації. Цей метод має модернізувати засоби і прийоми навчання,  щодо орієнтації їх на покращення аналітико-синтетичної діяльності кори головного мозку, що слугуватиме підвищенню розумової активності учнів та підвищенню якісних показників навчально-виховного процесу.
Таким чином, в ході роботи над пошуковим проектом його автори упритул підішли до вирішення завдання розробки прикладних методик, заснованих на принципах дії кінезіологічних механізмів. Вважається за доцільне подальшу роботу побудувати у вигляді формуючого експерименту з моніторинговим відслідковуванням порівняльних характеристик навчально-виховного процесу, збагаченого кінезіологічним впливами, за такими показниками:
–    рівень загальної працездатності учнів;
–    рівень розумової активності;
–    рівень пізнавальної мотивації;
–    рівень розвитку інтелектуальних здібностей;
–    рівень актуалізації творчого потенціалу;
–    рівень позитивності психоемоційного стану учнів.


Опубликовал 18 Лютий 2017 в рубрике ЛАБОРАТОРІЯ СИСТЕМНОЇ РЕАБІЛІТОЛОГІЇ.